ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N 2-13/13082-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників:
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у Сімферопольської міжрайонної
відкритому державної податкової інспекції
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 18.11.2003р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-13/13082
господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Сімферопольської міжрайонної
державної податкової інспекції
до Відкритого акціонерного товариства
"ПФ "Ю"
про звернення стягнення на активи
платника у сумі 658326,39 грн.
В серпні 2003 року Сімферопольська міжрайонна державна податкова
інспекція звернулась до господарського суду Автономної Республіки
Крим з позовною заявою про стягнення заборгованості з прибуткового
податку у сумі 658326,39 грн. за рахунок активів Відкритого
акціонерного товариства "ПФ "Ю".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на приписи
підпункту 3.2.1 пункти 1.3, 3.2 статей 1, 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. При цьому позивач
вважав зазначену суму узгодженим податковим зобов'язанням яке
підлягає стягненню за рахунок активів платника.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02
жовтня 2003 року, що прийняте у цій справі суддею позовні вимоги
були задоволені повністю та стягнуто за рахунок активів Відкритого
акціонерного товариства "ПФ "Ю" 658326 грн. 39 коп. прибуткового
податку. Судові витрати також були віднесені на відповідача.
Рішення суду вмотивоване наявністю заборгованості по сплаті
прибуткового податку з громадян. Окрім того суд зазначив, що
оскільки юридичні особи не є платниками прибуткового податку,
податкові зобов'язання ними не узгоджуються, а заборгованість з
цього виду податку не є податковим боргом в розумінні пункту 1.3
статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою від 18 листопада 2003 року Севастопольський апеляційний
господарський суд у складі суддів перевірив рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2003 року в порядку
апеляційного провадження і скасував його, відмовивши позивачеві в
позові. Постанова вмотивована тим, що відповідно до приписів
статті 20 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок" ( 13-92 ) (13-92)
та пункту 20 Інструкції про прибутковий податок
з громадян не утримані (утримані не повністю чи несвоєчасно), а
також не перераховані в бюджет суми податку, які підлягають
стягненню, стягуються в безспірному порядку податковим органом з
підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, які виплачують доходи громадянам.
Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася
з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України,
вважаючи, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням
норм матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 18 листопада 2003 року та залишити в силі рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2003
року. При цьому скаржник обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що
згідно приписів статей 10, 19 Декрету Кабінету Міністрів "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
обов'язок щодо утримання
та перерахування прибуткового податку покладено на підприємства,
установи, організації усіх форм власності. Статтею 20 Декрету
передбачена можливість стягнення несплаченого прибуткового податку
з підприємства, яке зобов'язане його утримувати. Приписами
підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Закону Украєни "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку, коли платник податків
відповідно до законодавства з питань оподаткування уповноважений
утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, в тому числі
і прибутковий податок, а також інші податки, які утримуються у
джерела виплати, сума таких податків є бюджетним фондом, який
належить державі чи територіальній громаді та створюється від їх
імені.
Правом відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши правильність застосування норм матеріального і
процесуального права в рішенні місцевого та постанові апеляційного
господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Позаплановою перевіркою заборгованості зі сплаті прибуткового
податку Відкритим акціонерним товариством "ПФ "Ю" за період з
01.01.2003 року по 01.08.2003 року міжрайонна державна податкова
інспекція встановила наявність несплаченого прибуткового податку з
доходів громадян у сумі 658326,39 грн.
У зв'язку з наявністю зазначеного боргу податкова інспекція
звернулася з позовом про стягнення податкової заборгованості за
рахунок активів платника податків на підставі пункту 11 ст.10
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 року № 2181-ІІІ та статей 10, 20 Декрету КМ України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, які були чинними
на момент виникнення спірних податкових правовідносин.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідач не є платником прибуткового податку з доходів громадян.
Заборгованість, що виникла у нього у зв'язку з не перерахуванням
до бюджету зазначеного податку, не є податковим боргом у розумінні
пункту 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, а відтак
зазначена сума підлягає стягненню з відповідача у судовому
порядку.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає правильному
застосуванню норм матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини.
Відповідно до статті 10 Декрету КМ України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, яка була чинною до набрання сили з
01.01.2004 р. Закону України "Про податок з доходів фізичних
осіб", підприємства, установи, організації всіх форм власності
після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в
установах банку для виплати належних громадянам коштів,
зобов'язані перераховувати в бюджет суми нарахованого і утриманого
податку за минулий місяць.
Обов'язок підприємств, установ, організацій своєчасно і в повному
обсязі нараховувати, утримувати і перераховувати в бюджет податок
з доходів громадян та надавати податковим органам відповідні
відомості передбачений також статтею 19 цього Декрету ( 13-92 ) (13-92)
.
У разі невиконання цього обов'язку підприємствами, установами,
організаціями податковим органам відповідно до статті 20 Декрету
КМ України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
надано
право стягувати з підприємств, установ, організацій, які
виплачували доходи громадянам, не утримані (утримані не повністю
або несвоєчасно), а також не перераховані в бюджет суми
прибуткового податку.
Частиною 2 ст.9 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб
- платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
передбачено, що керівники і посадові особи підприємств, установ,
організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк
України та його установи, комерційні банки, інші фінансовокредитні
установи та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності
відповідно до чинного законодавства зобов'язані подавати до
державних податкових інспекцій відомості про суми виплачених
фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших
обов'язкових платежів.
На виконання цієї статті наказом ДПА України від 30.12.97 р.
№ 473 ( z0026-98 ) (z0026-98)
(з наступними змінами і доповненнями), чинним
до набрання чинності наказу ДПА України від 29.09.2003 р. № 451
( z0960-03 ) (z0960-03)
, затверджена форма відомостей "Про суми виплачених
доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів
фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності" (ф. № 8ДР).
Пунктами 4.1 Порядку заповнення відомостей про нараховані та
виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них
податків, затвердженого зазначеним наказом (в редакції наказу ДПА
України від 08.04.2003 р. № 164 ( z0302-03 ) (z0302-03)
), встановлено, що
відомості подаються до органів державної податкової служби
щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.
Таким відповідно до пункту 2.5 цього Порядку є квартал.
За визначенням підпункту 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
№ 2181-ІІІ платники податків - це юридичні особи, їх філії,
відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу
юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів
підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких
згідно з законами покладено обов'язок утримувати та (або)
сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні
санкції.
Як випливає з преамбули цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, він є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює,
зокрема, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб
перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів(обов'язкових платежів).
Статтею 5 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок узгодження
сум податкових зобов'язань, серед яких - апеляційне узгодження в
разі нарахування податкового зобов'язання контролюючим органом
відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
.
При самостійному узгоджені платником податків суми податкового
зобов'язання в порядку, передбаченому пунктом 5.1, цієї статті та
несплаті її в строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 цієї
статті, формою виконання податковим органом функції органу
стягнення є направлення платнику податків податкової вимоги
відповідно до пункту 6.2 ст.6 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В подальшому свої повноваження, як органу стягнення, щодо
здійснення за платника податків на користь держави заходів щодо
залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу
податковий орган здійснює в порядку, встановленому статтею 10
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Реалізація повноважень, якими наділений податковий орган щодо
визначення суми податкових зобов'язань платника податків
направлення податкових вимог та здійснення за платника заходів на
користь держави щодо залучення додаткових джерел погашення суми
податкового боргу в разі непогашення останнього самим платником у
встановлений Законом від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
строк є обов'язком податкового органу в усіх випадках невиконання
платником податків своїх обов'язків по сплаті податків, зборів
(обов'язкових платежів), встановлених законами з питань
оподаткування.
Оскільки в силу приписів статей 10, 19, 20 Декрету КМ України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та пункту 1.1 ст. 1
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підприємства, установи, організації, які зобов'язані утримувати
прибутковий податок з доходів громадян у джерела виплати та
перераховувати суми цього податку до бюджету, є платниками цього
податку, а Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
не встановлює будь-яких виключень щодо порядку погашення
зобов'язань з прибуткового податку, апеляційний господарський суд
дійшов правильного висновку, що у позивача відсутнє право вимоги
на звернення стягнення на активи відповідача в позовному
провадженні, оскільки Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-
ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений інший порядок здійснення податковим
органом такого повноваження.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає положенням
частини 2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, як Закону
прямої дії, згідно якої органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування та порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5. 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
18 листопада 2003 року у справі 2-13/13082-2003 залишити без змін,
а касаційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної
податкової інспекції - без задоволення.