ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2004 Справа N A-6/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Калуської ОДПІ в Івано-Франківській
відкритому судовому області, м. Калуш
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову від 18.11.2003 року Львівського
апеляційного
господарського суду
у справі № 61
господарського суду Івано-Франківської області
за позовом ВАТ "КАТ", м. Калуш
до Калуської ОДПІ в Івано-Франківській
області, м. Калуш
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники
від позивача: не з'явились
від відповідача: присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
23.07.2003 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 18.11.2003 року по справі №
61 позов задоволене; визнане недійсними повідомлення-рішення
Калуської ОДПІ
№ № 154-17/1-03117062-450, 153-17/1-03117062-449, 152-17/1-
03117062-448, 151-17/1-03117062-447, 150-17/1-03117062-446, 149-
17/1-03117062-445, 155-17/1-03117062-451, 156-17/103117062-452, 157-
17/1-03117062-7-453,158-17/13117062-454, 159-17/1-03117062-455,
160-17/1-03117062-456, 161-17/1-03117062-457, 162-17/1-03117062-
458, 163-17/1-03117062-459, 164-17/1-03117062-460, 165-
17/103117062-461, 166-17/1-03117062-462, 167-17/103117062-463 про
зобов'язання ВАТ "КАТ" сплатити штраф; стягнуте з відповідача на
користь позивача 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 69 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В касаційній скарзі та доповненні до неї Калуська ОДПІ в Івано-
Франківській області просить скасувати ухвалену по справі постанову
та передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись
на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пп. 19.4.9 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. 5, 6 Закону України
"Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача,
який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлене, що Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області
прийняте податкові повідомлення-рішення від 24.01.2003 року
№ 154-17/1-03117062-450, № 153-17/1-03117062-449, № 152-17/1-
03117062-448, № 151-17/1- 03117062-447, № 150-17/1-03117062-446,
№ 149-17/1-03117062-445, № 155-17/1-03117062-451, № 156-
17/103117062-452, № 157-17/1-03117062-7-453, № 158-17/1-03117062-
454, № 159-17/1-03117062-455, № 160-17/1-03117062-456, № 161-
17/1-03117062-457, № 162-17/1-03117062-458, № 163-17/1-03117062-
459, № 164-17/1-03117062-460, № 165-17/103117062-461, № 166-17/1-
03117062-462, № 167-17/103117062-463 про зобов'язання ВАТ "КАТ"
сплатити штрафи на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-111
від 21.12.2000р. (далі Закон-2181) за порушення строків сплати
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
та механізмів, всього на .загальну суму 9 908,92 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі
акту перевірки № 47 від 16.01.2003р. в якому виявлено порушення
позивачем строків сплати зазначеного податку.
Згідно пп. 19.4.9 п. 19.4 ст. 19 Закону-2181 внесено зміни до ст. 6
Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ) (1963-12)
, відповідно до
нової редакція якої, починаючи з 01.04.2001 року, у порядку
визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем
свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних
засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для
річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу)
розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним
податковим органом України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок
про те, що базовим податковим (звітним) періодом для даного податку
є рік.
Згідно із пп. 4.1.4"в" п. 4.1 ст. 4 Закону-2181 податкові
декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що
дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом
"г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за
останнім календарним днем звітного (податкового) року. Для цілей
підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий
період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним
законом з питань оподаткування.
Враховуючи наведені норми, суди дійшли правильного висновку, що
розрахунок за 2001 рік позивачем подається по 1 березня 2002 року
включно, а за 2002 рік по 1 березня 2003 включно.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України-2181 ( 2181-14
) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму
податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім
днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4
пункту 4.1 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
для подання податкової
декларації.
Відповідно до пп. 17.1.7 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
,
такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.
Оскільки суди встановили, що позивач граничних термінів сплати
податкових зобов'язань, визначених нормами ст. ст. 4, 5, п. 19.4
ст. 19 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, не порушував, то вони дійшли
правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для
застосування штрафних санкцій.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Калуської ОДПІ в Івано-Франківській області від
10.12.2003 року № 8635/10 на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 року у справі № 61 залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
qsds від 18.11.2003 року у справі № 61 - без змін.