ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2004 Справа N 15/349
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу МПП “В” на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р. у справі за
позовом МПП “В” до УМВС України в Полтавській області
про стягнення сум,
3 особа: Український державний центр
радіочастот та нагляду за зв’язком “У” в особі Державної
інспекції електрозв’язку по Полтавській області
Заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003р. МПП “В” пред’явило в господарському суді
позов до УМВС України в Полтавській області про витребування у
відповідача радіотелефону “УЕОБП – 258” база № 7В009481, блок
живлення без номера, підсилювач № 38-48, загальною вартістю 2442
грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
22.12.2003р., залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р., у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р. та рішення
господарського суду Полтавської області від 22.12.2003р.
скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові,
посилаючись на порушення судами норм процесуального та
матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи у порядку запобігання порушення
законодавства в галузі зв’язку у сфері використання
радіочастотного ресурсу, у позивача було вилучено радіотелефон
“УЕОБП – 258” база № 7В009481, блок живлення без номера,
підсилювач № 38-48.
Судом при цьому встановлено, що зазначений пристрій
експлуатувався останнім без відповідного дозволу Центру “У”, з
використанням частот, яка належить Міноборони та
несертифікований у встановленому порядку, тобто у порушення
ст. 16 Закону України “Про радіочастотний ресурс” ( 1770-14 ) (1770-14)
.
Вилучене відповідачем спірне майно є таким, що характеризується
індивідуальними ознаками, зокрема, заводським номером 7В009481
на базі радіоподовжувача.
У порядку припису ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач не
довів право власності на вилучене майно.
До того ж, з листа ТОВ “І” від 17.09..2003 р. № 17/09-01
вбачається, що дозвіл № 000608 від 03.03.1999 р. на
радіоподовжувач “УЕОБП – 258” база № 7В009481, блок живлення без
номера, підсилювач № 38-48 було видано та оформлено на Сумський
аграрний університет.
Цим і іншим доказам по справі в їх сукупності, у порядку
виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд дав належне
обґрунтування і прийшов до підставного висновку про
недоведеність заявлених вимог.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Правильно з таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної
інстанції.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, яке привело чи могло привести до
неправильного вирішення спору, а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи, як і перевірку та переоцінку
доказів, та виходячи з припису ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, це виходить за межі
перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МПП “В” залишити без задоволення, а постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2004 р.
без змін.