ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2004 Справа N 6/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у регіонального відділення Фонду
відкритому засіданні державного майна України по Запорізькій
матеріали касаційної області (далі – регіональне відділення
скарги ФДМУ по Запорізькій області)
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.02.2004
у справі господарського суду м. Києва № 6/20
за позовом регіональне відділення ФДМУ по
Запорізькій області
до дочірнього підприємства “Запорізький
річковий порт” акціонерної судноплавної
компанії “Укррічфлот”, м. Запоріжжя
(далі – ДП “Запорізький річковий порт”
АСК “Укррічфлот”),
товариства з обмеженою відповідальністю
“Альфа-Регул”, м. Київ (далі – ТОВ
“Альфа-Регул”)
за участю: регіонального відділення Фонду
державного майна України по м. Києву
(далі – регіонального відділення ФДМУ
по м. Києву) – третя особа без
самостійних вимог
про визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
позивача - Міщенко І.В.
відповідача - Кудрявцев Є.В.
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить визнати недійсним договір
оренди № 2-22/5 від 22.05.2000, предметом якого є пасажирський
теплохід “Москвич-2”. Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що
вказаний договір не відповідає вимогам законодавства і тому
підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Господарський суд м. Києва рішенням від 07.07.2003 в задоволенні
позову відмовив тому, що на час укладання договору теплохід не
належав до державної чи комунальної власності і тому позовні
вимоги необгрунтовані.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
18.02.2004 залишив без задоволення апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області, а рішення господарського суду м. Києва від
07.02.2003 без змін.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального
та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що договір оренди № 2-22/5 від 22.05.2000 укладено
між Нікопольським річковим портом ЗАТ “Запорізький річковий
порт” та ТОВ “Альфа-Регул”, за яким останньому передано в оренду
пасажирський теплохід “Москвич-2” строком до 01.10.2000.
Судами також встановлено, що на момент укладання договору оренди
№ 658 між Фондом Державного майна України та Портом щодо майна
та яке не увійшло до статутного фонду останнього, вказаний
теплохід вже перебував у власності порту, що підтверджується
рішенням господарського суду м. Києва від 14.05.2002 у справі
№ 36/120 та свідоцтвом про право власності на судно СЕ № 10823
від 28.01.1999.
За висновками суду власник відповідно до ст. 4 Закону “Про
власність” ( 697-12 ) (697-12)
розпорядився належним йому майном.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що
постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам
господарського процесу і підстав для її скасування немає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.02.2004 у справі № 6/20 залишити без змін, а касаційну
скаргу – без задоволення.