9901/606/19 Про визнання протиправною бездіяльність Президента України щодо не встановлення порядку особистого прийому громадян, зобов`язання Президента України провести особистий прийом заявника протягом 30 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили - 24.09.2020 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Президента України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання провести особистий прийом,-

І. Зміст позовних вимог

1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Президента України, в якому просив:

1.1. - визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича щодо не встановлення порядку особистого прийому громадян;

1.2. - зобов`язати Президента України Зеленського Володимира Олександровича провести особистий прийом ОСОБА_1 протягом 30 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили;

1.3. - встановити Президенту України Зеленському Володимиру Олександровичу строк у 30 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання звіту про виконання постанови;

1.4. - судовий збір покласти на відповідача

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що 13.06.2019 року він направив Президенту України Зеленському В.О. письмове звернення, яке відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року № 577- VIII "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції" (577-19) , було надіслано з використанням мережі інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У вказаному зверненні відповідно до вимог закону було викладено суть порушеного питання та прохання провести особистий прийом у будь-який зручний для відповідача день та час, про що повідомити його на електронну пошту.

2.1. 26.06.2019 року на електронну пошту позивача надійшов лист № 22/030255-20 за підписом завідувача відділом С.Остафійчук, в якому повідомлялось, що згідно з установленим порядком особистий прийом громадян в Адміністрації Президента України проводиться працівниками Приймальні Президента України та зазначено години прийому.

2.2. Позивач зазначає, що відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про звернення громадян", на теперішній час відсутній нормативно врегульований порядок та механізм проведення особистого прийому громадян Президентом України, що порушує передбачене ст. 40 Конституції України право позивача на особисте звернення.

2.3. Уважає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів для проведення особистого прийому призводить до порушення його ( ОСОБА_1 ) прав та законних інтересів. Просить суд захистити порушені права з боку суб`єкта владних повноважень - Президента України шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення особистого прийому та зобов`язання відповідача провести особистий прийом у зручний для відповідача час та день.

3. У запереченнях проти позову відповідач стверджує, що відповідно до статті 23 зазначеного Закону вищі посадові особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем`єр- міністр України, - здійснюють прийом у встановленому ними порядку.

3.1. Норми вказаної статті не покладають на вищих посадових осіб держави обов`язок особисто здійснювати прийом громадян. Згідно з положеннями статті 22 Закону України "Про звернення громадян" особистий прийом зобов`язані проводити керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян.

3.2. Пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України визначено, що Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

3.3. Указом від 20 червня 2019 року № 417 "Питання забезпечення діяльності Президента України" Президент утворив Офіс Президента України.

3.4. Офіс відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем (підпункт 22 пункту 4 Положення).

3.5. Відтак, саме на Офіс покладено завдання організації прийому громадян, які звертаються до Президента України, та розгляду їхніх звернень.

4. 20 січня 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив у якому зазначив, що у відзиві відповідача наведено посилання на встановлений порядок прийому громадян в Офісі, однак зазначені посилання можна класифікувати лише як затверджений порядок прийому громадян органом влади, а не Президентом України.

5. У судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Уважали, що відповідач безпідставно не виконує вимоги Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) оскільки усунувся від обов`язку вести особистий прийом громадян.

5.1. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

6. Представниця відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

7. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив наступне.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 9901/606/19 (провадження № П/9901/606/19) визначено склад колегії: головуючого суддю - Шишова О.О., суддів: Бевзенка В.М., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

9. Ухвалою від 19 грудня 2019 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Тією самою ухвалою суд надав відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

10. 09 січня 2020 року від представника Президента України до Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що саме на Офіс покладено завдання організації прийому громадян, які звертаються до Президента України, та розгляду їхніх звернень.

11. 20 січня 2020 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив у якому зазначив, що у відзиві представника відповідача на позов були посилання на установлений порядок прийому громадян в Офісі, що є помилковими.

ІV. Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

12. ОСОБА_1 13.06.2019 року направив Президенту України Зеленському В.О. письмове звернення, яке відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року № 577- VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції" (577-19) , було надіслано з використанням мережі інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У вказаному зверненні мною відповідно до вимог закону було викладено суть порушеного питання та прохання провести особистий прийом у будь-який зручний для відповідача день та час, про що повідомити мене на електронну пошту.

13. 26.06.2019 року на електронну пошту ОСОБА_1 надійшов лист № 22/030255-20 за підписом завідувача відділом С.Остафійчук, в якому повідомлялось, що згідно з установленим порядком особистий прийом громадян в Адміністрації Президента України проводиться працівниками Приймальні Президента України та зазначено години прийому.

14. Уважаючи, що протиправна бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів для проведення особистого прийом позивача, призводить до порушення його прав та законних інтересів звернувся до суду за захистом порушених прав з боку суб`єкта владних повноважень - Президента України.

V. Оцінка Суду

15. Предметом спору у справі є визнання бездіяльності Президента України неправомірною, яка полягає у невстановленні ним порядку особистого прийому громадян та зобов`язання Президента України провести особистий прийом ОСОБА_1 .

16. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначав, що його вимоги полягають у тому, що Президент України зобов`язаний установити прийом громадян, і такий порядок полягає у тому, що Президент України має бути безпосередньо присутній під час прийому особи. Також просив суд задовольнити вимоги стосовно прийому ОСОБА_1 особисто, тобто прийому з безпосередньою участю Президента України.

17. Стаття 19 Конституції України покладає на органи державної влади, їх посадових осіб обов`язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

18. Загальний статус Президента України, встановлений у статті 102 Конституції України, деталізується у частині першій статті 106, в якій перелічуються основні повноваження Глави держави.

19. Відповідно до статті 40 Конституції України гарантовано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

20. Колегія суддів зазначає, що порядок звернень громадян установлюється Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , частиною першою статті 2 якого передбачено, що законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та цього Закону.

21. Стаття 23 Закону України "Про звернення громадян" визначає, що Президент України, як вища посадова особа, здійснює прийом у встановленому ним порядку.

22. Суд уважає, що стаття 23 Закону № 393/96-ВР є спеціальною нормою яка встановлює особливий порядок прийому громадян вищими посадовими особами, у тому числі Президентом України.

23. Такий висновок слідує з того, що норми статті 22 Закону України "Про звернення громадян" містять загальні положення стосовно порядку особистого прийому керівниками та іншими посадовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Зазначена стаття окреслює питання часу прийому, хто його визначає, та порядку доведення графіку прийому громадян. Тобто, норми статті 22 щодо встановлення графіку прийому, його доведення, реєстрації та повідомлення результатів звернення повинні дотримуватися усіма суб`єктами які здійснюють прийом громадян.

24. Проте, стаття 23 Закону України "Про звернення громадян" таких норм не містить а тільки виокремлює з усього кола осіб, які повинні здійснювати прийом, вищих посадових осіб держави (Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України) та передбачає, що такі особи мають встановити певний порядок прийому громадян.

25. Крім того, у статті 22 Закону України "Про звернення громадян йдеться про здійснення "особистого прийому" а у статті 23 Закону України "Про звернення громадян" уживається термін "прийом", який повинен установити у цьому випадку Президент України.

26. Тобто, особливість статті 23 Закону України "Про звернення громадян" полягає у тому, що прийом громадян Президентом України проводиться у встановленому ним (Президентом України) порядку.

27. За таких обставин колегія суддів уважає помилковим посилання позивача на статтю 22 Закону України "Про звернення громадян", яка встановлює порядок особистого прийому керівниками та іншими посадовими особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян зобов`язані проводити особистий прийом громадян.

28. Тобто, обов`язок особистого прийому здійснюється особами, які зазначені у статті 22 Закону 393/96-ВР та дія цієї норми, щодо здійснення особистого прийому, не розповсюджується на Президента України.

29. Суд зазначає, що з аналізу статті 23 Закону 393/96-В слідує, що у Президента України відсутній обов`язок особистого прийому, тобто прийому особи безпосередньо самим Президентом України. А прийом громадян відбувається в порядку, який встановлений Президентом України.

30. Суд уважає, що на день звернення до Президента, отримання відповіді та звернення до суду, порядок прийому громадян, встановлений Президентом України, існував.

31. Так, пунктом 28 частини першої статті 106 Конституції України встановлено, що Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

32. У межах реалізації вказаного конституційного права Глава держави Указом від 20 червня 2019 року № 417/2019 "Питання забезпечення діяльності Президента України" утворив Офіс Президента України шляхом реорганізації та скорочення чисельності працівників Адміністрації Президента України.

33. Відповідно до пункту 3 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436 (436/2019) , основними завданнями Офісу є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України (254к/96-ВР) повноважень.

34. Підпунктом 22 пункту 4 Положення про Офіс Президента України встановлено, що Офіс Президента України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем.

35. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку, що саме на Офіс Президента України покладено завдання організації прийому громадян, які звертаються до Президента України, та розгляду їхніх звернень у відповідності до Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436 (436/2019) .

36. Згідно з установленим Порядком прийому громадян, який затверджений Розпорядженням Керівника Офісу Президента України від 15 серпня 2019 року № 51 особистий прийом громадян в Офісі проводиться працівниками Департаменту з питань звернень громадян з понеділка по четвер з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 17.00, у п`ятницю - з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 16.00, в суботу - з 9.00 до 13.00, крім святкових та неробочих днів.

37. Тобто, Президентом України встановлений (як це передбачено статтею 23 Закону 393/96-ВР) порядок, відповідно до якого прийом громадян здійснюється через Офіс Президента України.

38. Зазначені обставини повністю спростовують доводи позивача стосовно відсутності на його думку нормативно врегульованого порядку та механізму проведення особистого прийому громадян Президентом України, що нібито порушує передбачене статтею 40 Конституції України право позивача на особисте звернення.

39. Слід звернути увагу на те, що позивач трактує особистий прийом Президента України таким чином, що Президент України має обов`язок установити прийом громадян, який передбачає безпосередню участь Президента України здійснювати спілкування безпосередньо з особою.

40. Колегія суддів уважає, що оскільки стаття 23 Закону України "Про звернення громадян" по-перше: не містить обов`язку для Президента України встановлювати такий порядок прийому осіб, який передбачає, безпосередню участь Президента України у спілкуванні з особою, по-друге: Президентом України встановлений порядок прийому громадян як-то передбачено статтею 23 Закону України "Про звернення громадян", то за таких обставин позовні вимоги, які полягають у визнанні протиправною бездіяльності Президента України встановити порядок прийому задоволенню не підлягають.

41. Крім того, Суд уважає, безпідставним посилання позивача на наявність порядку особистого прийому Прем`єр-міністром України (а.с. 7), як на доказ наявності обов`язку вищої посадової особи держави здійснювати особистий прийом громадян.

42. Суд зазначає, що навіть, якщо допускати наявність у Президента України можливості встановити особистий прийом громадян, (тобто існування дискреційних повноважень для встановлення особистого прийому), це не може бути підставою для задоволення вимог про зобов`язання Президента України встановити особистий прийом, оскільки, це не є його обов`язком.

43. Такий висновок не суперечить висновкам викладеним у постанові від 19 лютого 2020 у справі 9901/268/19, (п.52) у якій Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи вимоги про зобов`язання Президента України та Верховного Суду звернутися до Конституційного Суду України, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки зазначені повноваження є дискреційними.

44. Ураховуючи, той висновок, що законодавство не встановлює обов`язку для Президента України здійснювати ним безпосередньо прийом особи, позовні вимоги про зобов`язання Президента України провести особистий прийом ОСОБА_1 та встановити звіт щодо виконання судового рішення, задоволенню також не підлягають.

45. Також слід звернути увагу, що до моменту звернення ОСОБА_1 до Президента України (13.06.2019) існував "Порядок організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами Адміністрації Президента України." затверджений Главою адміністрації Президента України 19 листопада 2014 № 160.

46. Крім того, слід зазначити, що на звернення ОСОБА_1 (а.с.9) щодо особистого прийому Президентом України, позивачу 26 червня 2019 року була надана відповідь з якої вбачається, що він має право особистого прийому в адміністрації Президента України працівниками приймальні з понеділка по четвер з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00, у п`ятницю - з 9.00 до 13.00 та з 13.45 до 16.45, в суботу з 9.00 до 13.00 крім святкових та неробочих днів, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.9)

47. Під час розгляду справи було встановлено, що такою пропозицією щодо прийому громадян ОСОБА_1 не скористався, а тому в цьому випадку відсутнє порушене право ОСОБА_1 на прийом громадян, яке передбачене Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

48. Таким чином, колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

49. За правилами статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.

50. Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2020 року.

51. Керуючись статтями 241- 246, 262, 266, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Президента України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання провести особистий прийом, відмовити повністю.

2. На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до п`яти днів.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.