Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів: Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Північно-Східна будівельна компанія" (далі - Компанія) справу за його позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - ВАТ), Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (далі - ДКЦПФР), Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві (далі - Управління), Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстр-Інформ", Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Шевченківська РДА) про зобов'язання вчинити дії, встановила:

У травні 2006 року Компанія звернулася до суду з указаним позовом, який згодом змінила новими вимогами про визнання протиправними дій Шевченківської РДА щодо: проведення державної реєстрації змін до статуту ВАТ; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про скасування державної реєстрації змін до статуту ВАТ; утримання у подальшому від вчинення будь-яких дій, спрямованих на проведення реєстрації змін до статуту ВАТ, пов'язаних із збільшенням розміру статутного фонду до 1778902,00 грн.; а також зобов'язання ДКЦПФР та Управління утриматися від будь-яких дій щодо реєстрації випуску акцій ВАТ на загальну суму 1334176,50 грн.

Господарський суд м. Києва постановою від 27 квітня 2007 року в задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2007 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 березня 2009 року рішення суду апеляційної інстанції скасував, а рішення суду першої інстанції - залишив у силі.

У скарзі до Верховного Суду України Компанія порушила питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали касаційного суду, пославшись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а саме: статей 8, 31 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755-IV (755-15) ), статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації змін до статуту ВАТ, здійсненої 10 серпня та 19 грудня 2005 року, суд першої інстанції, з яким погодився Вищий адміністративний суд України, виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог. Проте з таким висновком погодитися не можна, з огляду на зазначене нижче.

Відповідно до статті 31 Закону N 755-IV у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Частиною 1 статті 72 КАС визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 жовтня 2006 року визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ, оформлені протоколами NN 1 від 7 серпня та 17 грудня 2005 року, на підставі яких було здійснено оспорювану реєстрацію.

За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України в частині скасування рішення суду апеляційної інстанції щодо задоволення вимоги про зобов'язання Шевченківської РДА внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про скасування державної реєстрації змін до статуту ВАТ, проведеної 10 серпня та 19 грудня 2005 року, підлягає скасуванню, а постанова суду апеляційної інстанції в цій частині - залишенню в силі.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Шевченківської РДА внести запис про скасування зазначеної державної реєстрації від 5 жовтня 2006 року, то судом першої інстанції, з висновком якого погодився Вищий адміністративний суд України, її обґрунтовано визнано безпідставною, оскільки Компанія не надала суду доказів того, що рішення загальних зборів від 25 червня 2006 року, на підставі яких було здійснено оспорювану реєстрацію, визнані недійсними в судовому порядку.

Правильним є висновок касаційного суду в частині скасування рішення суду апеляційної інстанції про задоволення вимог з приводу визнання протиправними дій Шевченківської РДА під час проведення державної реєстрації змін до статуту ВАТ, які відбулися 10 серпня, 19 грудня 2005 року та 5 жовтня 2006 року. При цьому, цей суд виходив з того, що відповідно до вимог частини 3 статті 8 Закону N 755-IV відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Згідно зі статтею 30 Закону N 755-IV державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону. Водночас у частині 1 статті 27 зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону, відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов обґрунтованого висновку про те, що державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.

Крім того, стосовно позовних вимог про зобов'язання Шевченківської РДА утриматися в подальшому від вчинення будь-яких дій, спрямованих на проведення державної реєстрації змін до статуту, а також зобов'язання ДКЦПФР та Управління не вчиняти будь-які дії щодо реєстрації випуску акцій ВАТ на загальні суми 1334176,50 грн. та 1778902,00 грн. (рішення правління від 12 серпня 2005 року та від 2 лютого 2006 року відповідно), то висновок суду касаційної інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів наявності у відповідачів наміру або можливості вчинити такі дії є правомірним, оскільки рішення загальних зборів акціонерів ВАТ, на підставі яких може бути здійснено таку державну реєстрацію, визнані в судовому порядку недійсними.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справа Верховного Суду України постановила:

Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Північно-Східна будівельна компанія" задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2009 року в частині скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2007 року про зобов'язання Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис щодо скасування державної реєстрації змін до статуту Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд", проведеної 10 серпня 2005 року і 19 грудня 2005 року, та повідомлення про внесення таких записів органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування скасувати, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2007 року в цій частині залишити без змін, в іншій частині ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.