ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 19/4240
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "XXX"
на рішення господарського суду Хмельницької області від
05.11.2003 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 02.03.2004 р.
у справі № 19/4240 господарського суду Хмельницької
області
за позовом Інспекції по контролю за благоустроєм та
санітарним станом міста Ч-ська
до ВАТ "XXX"
про відшкодування шкоди за забруднення довкілля та інші
екологічні збитки у сумі 242 грн. 00 коп.
за участю представників :
Інспекції по контролю
за благоустроєм та
санітарним станом
міста Ч-ська: А.А.А. - посвідчення № 310
Б.Б.Б. - дор. № 10 від 09.01.2004 р.
ВСТАНОВИВ:
Інспекція по контролю за благоустроєм та санітарним станом міста
Ч-ська звернулась до господарського суду Хмельницької області з
позовом до ВАТ "ХХХ" про відшкодування шкоди за забруднення
довкілля та інші екологічні збитки у сумі 242 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.11.2003
р.(суддя Розізнана І.В.) позовні вимоги Інспекції по контролю за
благоустроєм та санітарним станом міста Ч-ська до ВАТ "ХХХ"
задоволені, стягнуто з ВАТ "ХХХ" на користь Інспекції по контролю
за благоустроєм та санітарним станом міста Ч-ська 242 грн. 00 коп.
відшкодування шкоди за забруднення довкілля та інші екологічні
збитки.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
02.03.2004р. (судді Ляхевич А.А. - головуючий, Вечірко І.О.,
Черпак Ю.К.) апеляційна скарга залишена без задоволення, рішення
господарського суду Хмельницької області від 05.11.2003р. без
змін.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ВАТ "ХХХ" просить рішення господарського суду
Хмельницької області від 05.11.2003 р. та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 02.03.2004 р. скасувати та
прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Рішенням сьомої сесії Ч-ської міської Ради №14 від 16.03.1999 року
затверджено "Правила благоустрою, забезпечення чистоти і порядку,
додержання типі в громадських місцях на території міста Ч-ського".
Пункт 3.5 зазначених Правил передбачає, що керівники підприємств,
установ, організацій, громадяни зобов'язані додержуватись правил
санутримання та саночистки, зокрема: категорично забороняється
накопичувати на прилеглій, закріпленій та дворовій території
побутові промислові відходи, влаштовувати звалища (будь-якого
сміття, відходів будь-яке величини) на міській території (п.3.1.5
Правил). Прибирання та благоустрій на території міста здійснюють,
зокрема, підприємства, установи, організації у тому числі орендар,
приміщень-прибудинкових та дворових територій, прилеглих до них
доріг, тротуарів, газонів, територій земельних ділянок, виділених
рішенням міськвиконкому в користування, а також прилеглих до них
територій (п.2.1. Правил). Крім вищевказаних територій окремі
підприємства та організації, громадяни повинні проводити
прибирання та благоустрій додаткових територій, зокрема,
підприємства, установи, організації-прилеглі території до
центрально-теплових, трансформаторних, газорозподільних, теплових
підстанцій, які знаходяться на балансі в радіусі 15 метрів (п.2.2
Правил).
Згідно з п.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, акти ради, сільського, селищного, міського
голови, голови районної в місті ради, прийнятій межах наданих їм
повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на
відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями
громадян, підприємствами, установами та організаціями, а також
громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній
території.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 травня 2003 року
інженером Інспекції по контролю за благоустроєм та санітарним
станом м. Ч-ського Є.Є.Є. було складено протокол №000663,
відповідно до якого, відповідачем вчинено правопорушення яке
полягає у забрудненні території шляхом влаштування сміттєзвалища
на прилеглій території до трансформаторної підстанції №Х1, Як
вбачається з протоколу №000663 на прилеглій території до ТП №Х1,
яка знаходиться на балансі Ч-ського міського РЕМ, влаштовано
звалище побутового сміття зі сторони житлового будинку №99/2 по
вул. Р-ській. Довжина зазначеного смітєзвалища складає 1,5 метрів,
а ширина-1,2 метрів. Крім цього, зі сторони житлового будинку
№99/1 по вул. Р-ській влаштоване звалище будівельного сміття
довжиною 6 метрів і шириною 2 метра.
Рішенням сьомої сесії Ч-ської міської Ради №15 від 16.03.1999 року
затверджено розмір, відшкодувань підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля
та інші екологічні збитки. Пунктом 5 зазначеного положення розмір
відшкодувань за забруднення території міста шляхом влаштування
звалищ побутового та будівельного сміття, харчових, виробничих та
промислових відходів на міській або дворовій території залежить
від розміру забрудненої території.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 18.06.2003
р. позивачем було направлено відповідачу лист. з № 219 від
18.06.2003р. та виставлено рахунок № 210, у якому відповідно до
рішення Ч-ської міської ради № 15 розраховано розмір шкоди за
забруднення прилеглої території по вул. Р-ській, 99/1, 99/2, який
становить 242 грн. 00 коп.
У зв'язку з вищевикладеним, господарські суди дійшли вірного
висновку про стягнення з відповідача 242 грн. 00 коп.
відшкодування за забруднення території.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення Ч-ської
міської Ради № 14 від 16.03.1999 р. ст. 30 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
правомірно не
прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки згідно п.
10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
акти органів та посадових осіб місцевого
самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
або законам України визнаються незаконними у
судовому порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів скасування
зазначеного рішення міської Ради в судовому порядку в матеріалах
справи відсутні.
Крім того, відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про відходи"
187/98-ВР власники або користувачі земельних ділянок, на яких
виявлено відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про
них відповідний місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого
самоврядування, які зобов'язані вжити заходів до визначення
власника відходів, класу їх небезпеки, обліку та прийняти рішення
щодо поводження з ними. Судом першої та апеляційної інстанції
встановлено, що відповідачем не надано до суду доказів звернення з
таким повідомленням у відповідні органи, а отже заперечення
відповідача стосовно того, що у влаштуванні сміттєзвалища винен не
він, а інші особи обґрунтовано не визнані судами як підстава для
звільнення від відповідальності.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувані рішення та постанова відповідають
фактичним обставинам, матеріалам справи та нормам чинного
законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.11.2003 р.
та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
02.03.2004 р. у справі № 19/4240 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Б.М. Грек