ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 13/35/04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши Казенного підприємства
касаційну скаргу „Науково-виробничий комплекс „І”
на рішення господарського суду Запорізької області
від 22.01.2004р.
у справі № 13/35/04
за позовом Управління пенсійного фонду України в
Шевченківському районі м. Запоріжжя
до Казенного підприємства
„Науково-виробничий комплекс „І”
про стягнення 1944, 56 грн.
Господарським судом Запорізької області винесено рішення від
22.01.2004р. у справі № 13/35/04 яким задоволено позов
Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі
м. Запоріжжя до Казенного підприємства „Науково-виробничий
комплекс „І” про стягнення 1944,56 грн. витрат на виплату
пенсії.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідачем подана касаційна
скарга в якій скаржник просить скасувати рішення господарського
суду Запорізької області у справі № 13/35/04 від 22.01.04р. і
прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у стягненні
різниці пенсії.
Доводи викладені у касаційній скарзі скаржник обґрунтовує
порушенням господарським судом Запорізької області норм
матеріального та процесуального права, зокрема не застосування
ст. 16 Закону України „Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
,
пункт другий якої вказує: Державні та інші цільові фонди, які не
передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток
підприємств, який залишається після сплати всіх податків і
зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15
цього Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
. Відрахування до цих фондів
здійснюються на добровільних засадах. Разом з цим відповідач
зазначає, що прибуток у нього відсутній.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським
судом норм процесуального і матеріального права, повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України
прийшла до висновку, що касаційна скарга Казенного підприємства
„Науково-виробничий комплекс „І” не підлягає задоволенню
виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що в Казенному підприємстві
„Науково-виробничий комплекс „І” працював на посаді наукового
працівника гр-н М-ь В.М., який займався науково-дослідною
діяльністю і мав отримувати пенсію відповідно до Закону України
„Про наукову та науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
.
Статтею 24 вказаного закону встановлено, що різниця між сумою
призначеної пенсії по закону та сумою пенсії, обчислюваною
відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа
фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників
бюджетних установ і організацій за рахунок бюджету, а для
наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і
організацій – за рахунок коштів цих підприємств і організацій в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В порушення ст. 24 Закону України „Про наукову та
науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
, а також п. 8 Порядку
фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної
науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних
установ і організацій, науковим (науково-педагогічним)
працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій
згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну
дўяльнўсть” ( 1977-12 ) (1977-12)
, та сумою пенсії, обчисленою відповідно
до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1826 від
113.12.2000р., відповідачем така різниця не сплачувалась, що
спричинило виникнення заборгованості на суму 1 944,56 грн.
Посилання відповідача, як на причину для не сплати зазначеного
платежу, на статтю 16 Закону України „Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
є безпідставними, оскільки вказана стаття зазначає
про відрахування до державних та інших цільових фондів, що не
передбачені Законом України „Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
. Підпунктом же 17 пункту 1 ст. 14 зазначеного закону
передбачений збір на обов’язкове державне пенсійне страхування,
а стаття 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну
діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
передбачає сплату не до окремого
державного або іншого цільового фонду, а сплату різниці між
пенсією встановленою Законом України „Про наукову та
науково-технічну діяльність” ( 1977-12 ) (1977-12)
ті іншими законодавчими
актами, серед яких є і Закон України „Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
. Разом з цим відсутність прибутку також не є
підставою для не сплати зазначеного платежу.
Таким чином Вищий господарський суд вважає юридичну оцінку, дану
місцевим господарським судом обставинам справи такою, що
ґрунтується на матеріалах справи та нормах законодавства України
і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Казенного підприємства „Науково-виробничий
комплекс „І” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від
22.01.2004р. у справі № 13/35/04 залишити без змін.