826/18482/16 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 22.09.2020 Прийняття

1. 25.11.2016 Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення даних про позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2015р. № 980-066-000247474;

- зобов`язати відповідачів включити дані про позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, за договором;

- зобов`язати відповідачів внести зміни в реєстр акцептованих вимог кредиторів, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, включивши до нього дані про позивача та суму її акцептованої вимоги у розмірі 192 000,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненадання обґрунтованої письмової відповіді-повідомлення про причини невиплати гарантованої суми відшкодування, невключення даних про позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду;

- зобов`язати відповідачів відшкодувати позивачу судові витрати та моральну шкоду.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. До Верховного Суду 11.06.2018 надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2018 відкрито касаційне провадження. Також Позивач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський", як Банком, та позивачем, як Вкладником, укладено договір, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що відкривається Банком на ім`я Вкладника.

6. В той же день Вкладником на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 внесено кошти у розмірі 192 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 20.05.2016 № 5055902 та не заперечувалось сторонами.

7. Згодом на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

8. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Юрію Петровичу. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича з 05.09.2016.

9. З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

10. Зважаючи на викладене, 29.07.2016 позивач звернулася до Уповноваженої особи із заявою, в якій просила включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати до Фонду додаткову інформацію про неї як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський".

11. З наявної у матеріалах справи копії листа Уповноваженої особи від 12.12.2016 №12.12.16/08-вих. вбачається, що Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, неплатоспроможного банку ПАТ "Банк Михайлівський" було проведено додаткову перевірку руху коштів по рахунках фізичних осіб на підставі сформованих виписок, за результатами якої визначено перелік фізичних осіб, фінансові операції яких мають звичайний характер, та не мають факторів штучного збільшення навантаження на Фонду. Зокрема, до такого переліку віднесено фізичних осіб, які здійснювали операції за період із 19.05.2016 по 23.05.2016 з внесення готівкових коштів на поточні (вкладні) рахунки та одночасно не були вкладниками ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр".

12. Згідно з витягом з додатку до вказаного вище листа, позивача включено до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті.

13. Як наслідок, 21.12.2016 позивачу виплачено грошові кошти у розмірі 192 021,12 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією роздруківки з Програмно-апаратного комплексу Фонду.

14. Вважаючи, що відповідачами не вчинено дій, спрямованих на відшкодування коштів, які позивачем були внесені на власний рахунок у банку, внаслідок чого ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не допустив порушення законодавства щодо Відповідача та діяв в межах законодавчо наданих повноважень. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі Позивач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

17. Зазначає, що кошти вкладникам виплачувалися починаючи з 15.07.2016. затримка у виплаті коштів в період з 29.07.2016 по 21.12.2016 є незаконною. Судами не було надано оцінки доказу спричинення Позивачу моральної шкоди "заключение экспериментально-психологического исследования" від 24.01.2017.

18. Відзив від Відповідача не надходив, однак копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з доданими матеріалами ним було отримано 12.07.2018.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.

20. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

21. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

22. Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

23. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

24. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

25. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

26. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

27. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

28. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

29. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

30. Отже, Закон № 4452-VI (4452-17) пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

31. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 20.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський", як Банком, та позивачем, як Вкладником, укладено договір, за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 у гривні, що відкривається Банком на ім`я Вкладника. В той же день Вкладником на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 внесено кошти у розмірі 192 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 20.05.2016 № 5055902 та не заперечувалось сторонами.

32. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи із заявою від 29.07.2016 р., в якій просила включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати до Фонду додаткову інформацію про неї як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський".

33. З наявної в матеріалах справи копії листа Уповноваженої особи від 12.12.2016 №12.12.16/08-вих. вбачається, що Комісією по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, неплатоспроможного банку ПАТ "Банк Михайлівський" було проведено додаткову перевірку руху коштів по рахунках фізичних осіб на підставі сформованих виписок, за результатами якої визначено перелік фізичних осіб, фінансові операції яких мають звичайний характер та не мають факторів штучного збільшення навантаження на Фонду. Зокрема, до такого переліку віднесено фізичних осіб, які здійснювали операції за період із 19.05.2016 по 23.05.2016 з внесення готівкових коштів на поточні (вкладні) рахунки та одночасно не були вкладниками ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" і ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр". Згідно з витягом з додатку до вказаного вище листа, позивача включено до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті.

34. 21.12.2016 ОСОБА_1 виплачено грошові кошти у розмірі 192 021,12 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією роздруківки з Програмно-апаратного комплексу Фонду (а.с.72). Виплата коштів у вказаному розмірі позивачем не заперечується.

35. На час розгляду та вирішення спору по суті, грошові кошти, які були внесені ОСОБА_1 на її вкладний (депозитний) рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" та невідшкодування яких, як зазначено у позові, стало підставою для звернення до суду, їй виплачені, а тому на момент постановлення даного судового рішення судом першої інстанції відсутнє порушене право позивача.

36. Зважаючи на зміст положень ст. 26 та ст. 27 Закону №4452-VI, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр відшкодувань вкладникам виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого Уповноваженою особою.

37. У переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників інформації стосовно позивача не містилося, в зв`язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фондом гарантування.

38. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.

39. Законодавство не покладає обов`язок на Фонд враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку вкладників.

40. При цьому, Позивач не надавав жодного доказу того, що Уповноважена особа Фонду передавала до Фонду відповідний Перелік вкладників, до якого було включено Позивача, а Фонд протиправно не включав її до Загального реєстру, адже Фонд затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

41. Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо ненадання обґрунтованої письмової відповіді-повідомлення про причини невиплати гарантованої суми відшкодування, невключення даних про позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає про те, що, як зазначалося вище, грошові кошти, які були внесені ОСОБА_1 на її вкладний (депозитний) рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" та невідшкодування яких стало підставою для звернення до суду, їй виплачені. Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що заявою від 29.07.2016 (т.1, а.с. 8) Позивач зверталася до Уповноваженої особи Фонду із проханням включити її до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами та подати до Фонду додаткову інформацію. Позивач не ставив питання про включення її до Загального реєстру, а тому Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

42. Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди в сумі 129 600,00 гривень, Суд зазначає таке.

43. У ст. 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

44. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

45. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК України).

46. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, від 27.11.2019 у справі №750/6330/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

48. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

49. У зв`язку з тим, що Судом було констатовано відсутність порушення прав Позивача з боку Відповідачів, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди та відсутність правових підстав щодо їх задоволення.

50. Щодо компенсації витрат на правову допомогу в розмірі 19 200,00 грн Суд зазначає таке.

51. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції від 03.08.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

52. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України (в редакції від 15.08.2020) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

53. Враховуючи вищезазначене та у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, Суд не вбачає правових підстав для розгляду питання відшкодування Позивачеві витрат на професійну правову допомогу.

68. Отже, колегія суддів погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для їх скасування.

69. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.