ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 30/248
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Об'єднання інвалідів праці відкритого
акціонерного товариства "ХХХ", м. Н-ськ Ч-ської області (далі -
Об'єднання інвалідів праці)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.02.2004
зі справи № 30/248
за позовом Об'єднання інвалідів праці
до відкритого акціонерного товариства "ХХХ", м. Н-ськ Ч-ської
області (далі - ВАТ "ХХХ")
про відшкодування шкоди в сумі 6519,28 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Об'єднання інвалідів праці: не з'явився,
ВАТ "ХХХ": А.А.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позову
відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Об'єднанням інвалідів праці
відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) не доведено наявності
причинного зв'язку між заподіяною шкодою у вигляді вартості
виконаних робіт та діями відповідача, що є обов'язковим при
застосуванні статті 440 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК). Не взято до уваги також посилання
позивача на статтю 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
як на підставу стягнення
шкоди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.02.2004 (суддя Белінська В.О. - головуючий, судді Павловський
П.П., Герасименко І.М.) назване рішення залишено без змін з тих же
мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Об'єднання інвалідів праці просить рішення місцевого
господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції
скасувати і направити справу на новий розгляд до апеляційного
господарського суду. Касаційну скаргу мотивовано тим, що
попередніми судовими інстанціями неправильно застосовано статтю 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме - неповно досліджено обставини
справи, які мають значення для вирішення спору, та неправомірно
застосовано статтю 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки до спірних
правовідносин слід було застосовувати статтю 1212 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
Представник Об'єднання інвалідів праці у судове засідання не
з'явився.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- відповідно до наказу "ХХХ" від 20.07.94 №181 з метою
упорядкування діяльності об'єднання інвалідів праці "ХХХ",
Об'єднанню інвалідів праці виділено приміщення за адресою: м.
Н-ськ, вул. К-ка, 99;
- листом від 07.06.2000 відповідач запропонував позивачеві
звільнити приміщення, розташоване за вказаною адресою, в зв'язку з
переселенням у приміщення за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ська, 88;
- 09.06.2000 р. Об'єднання інвалідів праці зайняло приміщення, яке
належить відповідачеві, за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ська, 88;
- договір оренди чи договір про безоплатне користування
приміщення, що розташоване за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ська, 88
між сторонами не укладався;
- Об'єднанням інвалідів праці та підрядчиками (Г.Г.Г., Д.Д.Д.,
Е.Е.Е., Б.Б.Б.) укладено договір підряду на ремонт нежитлового
приміщення від 20.06.2003, за умовами якого підрядчик проводить
ремонт приміщення замовника за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ська, 88
у період з 20.06.2000 до 25.06.2000;
- відповідно до пункту 2 названого договору Об'єднання інвалідів
праці надає підрядчику матеріали в сумі 375,00 грн. та оплачує при
підписанні договору вартість виконаних робіт на суму 700,00 грн.
(пункт 7 договору);
- Об'єднанням інвалідів праці (орендарем) та В.В.В. (орендодавцем)
укладено договір оренди обладнання від 25.06.2000 № 002/4, за
умовами якого орендодавець передав орендареві обладнання: стіл
письмовий, полірований лаком вартістю 780,00 грн., стіл письмовий
з шухлядами вартістю 740,00 грн., стілець-тафту дерев'яну вартістю
520,00 грн., тумбу під сейф вартістю 680 грн., стіл дерев'яний
(м'який) вартістю 116,00 грн. (2 шт.) загальною вартістю 232,00
грн.;
- 26.06.2000 позивач (замовник) уклав договір перевезення вантажу
автомобільним транспортом № 003/05, за умовами якого перевізник
Є.Є.Є. зобов'язався перевести вантаж відповідно з додатком №1 до
договору оренди обладнання від 25.06.2000 № 002/4 до пункту
призначення, розташованого за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ська, 88,
а замовник зобов'язався сплатити 200 грн.;
- 06.09.2000 ВАТ "ХХХ" направило Об'єднанню інвалідів праці лист №
6/287, в якому просило звільнити приміщення за адресою: м. Н-ськ,
вул. Р-ська, 88;
- позивач звільнив приміщення, розташоване за вказаною адресою, в
жовтні 2000 року, але передачу приміщення не було оформлено
відповідними актами приймання-передачі;
- 21.02.2001 голова Об'єднанням інвалідів праці звернувся до
прокурора міста Н-ська зі скаргою на те, що за період його
перебування в лікарні меблі та інший інвентар зникли із займаного
цим об'єднанням приміщення;
- 26.07.2003 прокуратурою міста Н-ська направлено депутату міської
ради Л.Л.Л. повідомлення про те, що за наслідками розгляду його
заяви про незаконне виселення Об'єднанням інвалідів праці та
пропажу майна проведено перевірку й винесено постанову про відмову
в порушенні кримінальної справи.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача, самовільне
зайняття відповідачем приміщення, розташованого за адресою: м.
Н-ськ, вул. Р-ська, 88, та неправомірне привласнення останнім
майна Об'єднання інвалідів праці, що знаходилося у приміщенні.
Статтею 440 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, на яку посилається позивач як на
підставу своїх вимог, передбачено, що шкода, заподіяна особі або
майну громадянина, а також шкода заподіяна організації, підлягає
відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Вказаною нормою передбачено, що той, хто з своєї вини заподіяв
іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати.
Зважаючи на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини
справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновками
місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції про
те, що Об'єднанням інвалідів праці не доведено заволодіння ВАТ
"ХХХ" спірним майном та не доведено його незаконне знаходження у
відповідача.
Отже, судові інстанції відмовляючи в задоволенні позову правомірно
керувалися статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою передбачено,
що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Викладені у касаційній скарзі посилання позивача про неправомірне
застосування судами статті 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки до спірних
правовідносин слід було застосовувати статтю 1212 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, не беруться Вищим господарським судом
України до уваги з огляду на таке.
Оскільки рішення місцевого господарського суду винесено до набуття
чинності нового Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, то до
спірних правовідносин правильно застосовано норми діючого ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже Вищий господарський суд України вважає прийняті судові
рішення такими, що відповідають нормам матеріального та
процесуального права.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 19.02.2004 зі справи № 30/248 залишити без
змін, а касаційну скаргу Об'єднання інвалідів праці відкритого
акціонерного товариства "ХХХ" - без задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь