ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 30/248
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 03.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Об'єднання інвалідів праці
відкритого акціонерного товариства "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської
області (далі - Об'єднання інвалідів праці)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.02.2004
зі справи N 30/248
за позовом Об'єднання інвалідів праці
до відкритого акціонерного товариства "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської
області (далі - ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат")
про відшкодування шкоди в сумі 6519,28 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Об'єднання інвалідів праці: не з'явився,
ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат":
Верчукової Л.Л.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позову
відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Об'єднанням інвалідів праці
відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) не доведено наявності
причинного зв'язку між заподіяною шкодою у вигляді вартості
виконаних робіт та діями відповідача, що є обов'язковим при
застосуванні статті 440 Цивільного кодексу Української РСР
(далі - ЦК). Не взято до уваги також посилання позивача на
статтю 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
як на підставу стягнення шкоди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.02.2004 (суддя Белінська В.О. - головуючий, судді
Павловський П.П., Герасименко І.М.) назване рішення залишено без
змін з тих же мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Об'єднання інвалідів праці просить рішення місцевого
господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції
скасувати і направити справу на новий розгляд до апеляційного
господарського суду. Касаційну скаргу мотивовано тим, що
попередніми судовими інстанціями неправильно застосовано статтю 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме - неповно досліджено обставини
справи, які мають значення для вирішення спору, та неправомірно
застосовано статтю 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки до спірних
правовідносин слід було застосовувати статтю 1212 Цивільного
кодексу України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
Представник Об'єднання інвалідів праці у судове засідання не
з'явився.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши
пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- відповідно до наказу Марганецького державного
гірничо-збагачувального комбінату від 20.07.94 N 181 з метою
упорядкування діяльності об'єднання інвалідів праці "МГЗК",
Об'єднанню інвалідів праці виділено приміщення за адресою:
м. Марганець, вул. Київська, 31;
- листом від 07.06.2000 відповідач запропонував позивачеві
звільнити приміщення, розташоване за вказаною адресою, в зв'язку з
переселенням у приміщення за адресою: м. Марганець,
вул. Радянська, 68;
- 09.06.2000 Об'єднання інвалідів праці зайняло приміщення,
яке належить відповідачеві, за адресою: м. Марганець,
вул. Радянська, 68;
- договір оренди чи договір про безоплатне користування
приміщення, що розташоване за адресою: м. Марганець,
вул. Радянська, 68 між сторонами не укладався;
- Об'єднанням інвалідів праці та підрядчиками
(Чумаченко В.С., Ніколашиним Г.В., Давиденко Я.І., Бекасовою І.І.)
укладено договір підряду на ремонт нежитлового приміщення від
20.06.2003, за умовами якого підрядчик проводить ремонт приміщення
замовника за адресою: м. Марганець, вул. Радянська, 68 у період з
20.06.2000 до 25.06.2000;
- відповідно до пункту 2 названого договору Об'єднання
інвалідів праці надає підрядчику матеріали в сумі 375,00 грн. та
оплачує при підписанні договору вартість виконаних робіт на
суму 700,00 грн. (пункт 7 договору);
- Об'єднанням інвалідів праці (орендарем) та
Березовським І.З. (орендодавцем) укладено договір оренди
обладнання від 25.06.2000 N 002/4, за умовами якого орендодавець
передав орендареві обладнання: стіл письмовий, полірований лаком
вартістю 780,00 грн., стіл письмовий з шухлядами вартістю
740,00 грн., стілець-тафту дерев'яну вартістю 520,00 грн., тумбу
під сейф вартістю 680 грн., стіл дерев'яний (м'який) вартістю
116,00 грн. (2 шт.) загальною вартістю 232,00 грн.;
- 26.06.2000 позивач (замовник) уклав договір перевезення
вантажу автомобільним транспортом N 003/05, за умовами якого
перевізник Кулік А.Ф. зобов'язався перевести вантаж відповідно з
додатком N 1 до договору оренди обладнання від 25.06.2000 N 002/4
до пункту призначення, розташованого за адресою: м. Марганець,
вул. Радянська, 68, а замовник зобов'язався сплатити 200 грн.;
- 06.09.2000 ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат" направило Об'єднанню інвалідів праці лист N 6/287, в
якому просило звільнити приміщення за адресою: м. Марганець,
вул. Радянська, 68;
- позивач звільнив приміщення, розташоване за вказаною
адресою, в жовтні 2000 року, але передачу приміщення не було
оформлено відповідними актами приймання-передачі;
- 21.02.2001 голова Об'єднанням інвалідів праці звернувся до
прокурора міста Марганець зі скаргою на те, що за період його
перебування в лікарні меблі та інший інвентар зникли із займаного
цим об'єднанням приміщення;
- 26.07.2003 прокуратурою міста Марганець направлено депутату
міської ради Козирському М.А. повідомлення про те, що за
наслідками розгляду його заяви про незаконне виселення Об'єднанням
інвалідів праці та пропажу майна проведено перевірку й винесено
постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача,
самовільне зайняття відповідачем приміщення, розташованого за
адресою: м. Марганець, вул. Радянська, 68, та неправомірне
привласнення останнім майна Об'єднання інвалідів праці, що
знаходилося у приміщенні.
Статтею 440 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, на яку посилається позивач як на
підставу своїх вимог, передбачено, що шкода, заподіяна особі або
майну громадянина, а також шкода заподіяна організації, підлягає
відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Вказаною нормою передбачено, що той, хто з своєї вини заподіяв
іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати.
Зважаючи на встановлені попередніми судовими інстанціями
обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з
висновками місцевого господарського суду та суду апеляційної
інстанції про те, що Об'єднанням інвалідів праці не доведено
заволодіння ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
спірним майном та не доведено його незаконне знаходження у
відповідача.
Отже, судові інстанції відмовляючи в задоволенні позову
правомірно керувалися статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою
передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Викладені у касаційній скарзі посилання позивача про
неправомірне застосування судами статті 469 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
,
оскільки до спірних правовідносин слід було застосовувати
статтю 1212 Цивільного кодексу України, не беруться Вищим
господарським судом України до уваги з огляду на таке.
Оскільки рішення місцевого господарського суду винесено до
набуття чинності нового Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, то
до спірних правовідносин правильно застосовано норми діючого ЦК.
Отже Вищий господарський суд України вважає прийняті судові
рішення такими, що відповідають нормам матеріального та
процесуального права.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.12.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 19.02.2004 зі справи N 30/248 залишити без
змін, а касаційну скаргу Об'єднання інвалідів праці відкритого
акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат" - без задоволення.