ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2004                                Справа N 05-6-44/3005

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого               Чернова Є. В.

суддів:                   Цвігун В. Л.

                          О.Яценко.

за участю представників:

позивача                  

відповідача               

розглянув касаційну       Державного казначейства України

скаргу

на постанову              від 18.02.2004

Київського апеляційного господарського суду

у справі                  № 05-6-44/3005

за позовом                ЗАТ “Лукор”

до                        Державного казначейства України

про   визнання недійсним акту

                        В С Т А Н О В И В

Ухвалою  господарського суду м. Києва від 21.11.2003  р.  (суддя

Коротун  О.М.)  відмовлено ЗАТ “Лукор” у прийнятті  до  розгляду

позовної заяви за позовом до Державного казначейства України про

визнання   недійсним  листа  відповідача   від   10.10.2003   р.

№  02-6/338.  Ухвала  мотивована  тим,  що  спірний  лист  не  є

офіційним  письмовим  документом, який  породжує  певні  правові

наслідки для суб'єктів правовідносин.

Колегія  суддів Київського апеляційного господарського  суду  (у

складі  Гол.  Синиці  О.Ф.,  суддів  Кот  О.В.,  Репіної   Л.О),

здійснюючи  перевірку в зв’язку зі скаргою позивача,  постановою

від  18.02.204  ухвалу у справі скасувала, справу  направила  на

розгляд по суті до господарського суду м. Києва.

Постанова мотивована тим, що спірним документом внесено зміни  в

механізм    регулювання   правових   відносин,   пов'язаних    з

відшкодуванням  податку  на  додану вартість  та  розрахунків  з

бюджетом,   а  це  призвело  до  затримки  проведення   належних

розрахунків, чим порушуються права, в тому числі і заявника.

Відповідач  з  постановою у справі не згоден, в  зв’язку  з  чим

звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу  у  справі

залишити без змін. постанову скасувати.

Свої  вимоги  скаржник обґрунтовує тим, що за його  переконанням

лист не є актом ненормативного характеру.

Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому

засіданні і зазначає таке.

Статтею   12   Господарського  процесуального  кодексу   України

( 1798-12 ) (1798-12)
         визначено, що господарським судам підвідомчі справи

у позовах про визнання недійсними актів.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду

України  від  26.01.2000  №  02-5/35 (далі  -  Роз'яснення)  акт

державного  чи  іншого  органу - це юридична  форма  рішень  цих

органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні

правові  наслідки,  спрямований  на  регулювання  тих  чи  інших

суспільних  відносин і має обов'язковий характер  для  суб'єктів

цих відносин.

Відповідно  до  положень  частини  3  п.  6.2  Роз’яснення,   не

підлягають  розгляду господарськими судами, зокрема,  заяви  про

визнання  недійсними різного роду листів, інформацій, роз'яснень

і  т.  п.  ,  які надсилаються державними чи іншими органами  на

адресу  підпорядкованих їм структур та ін. з приводу  конкретних

ситуацій.

Колегія суддів констатує, що наведені обставини не були прийняті

до  уваги  судом апеляційної інстанції, що призвело до прийняття

передчасних висновків.

Зазначені  недоліки підлягають усуненню підчас  нового  розгляду

справи.

Керуючись  ст.  ст.  111-5,111-9,  111-10,  111-11,  111-12  ГПК

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну  скаргу Державного казначейства України задовольнити

частково.

2.Постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від

18.02.2004 у справі № 05-6-44/3005 скасувати.

3.Справу  передати  на новий розгляд до Київського  апеляційного

господарського суду.