ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 Справа N 6/8
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 02.01.04), Б.Б.Б.
(дов. від 14.11.03), В.В.В. (дов. від 01.10.03), розглянувши к
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX"
на постанову від 3 червня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 6/8
за позовом державного комунального підприємства Кінотеатр "SSS"
до товариства з обмеженою відповідальністю "XXX",
третя особа - Головне управління культури і мистецтв Київської
міської державної адміністрації,
про зобов'язання звільнити приміщення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 13 квітня 2001 року арбітражного суду міста Києва
(судді Г.Жаботіна (з окремою думкою), Н. Качан, А.Шкурат) в позові
відмовлено. Постановою від 3 червня 2003 року Київського
апеляційного господарського суду року (судді С. Бондар, Б. Отрюх,
А.Тищенко) рішення скасовано і позов задоволено з мотивів
закінчення терміну договору оренди із зобов'язанням товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX" (ідентифікаційний код X1)
звільнити нежитлове приміщення загальною площею 195 кв.м., яке
розташоване за адресою: м. Київ, вул. Н-ська, 9 у приміщенні
кінотеатру "SSS" (другий поверх); здійснено розподіл судових
витрат.
Відповідач наполягає на касаційному перегляді постанови
апеляційного господарського суду з огляду на неправильне
застосування судом приписів статті 260 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статті 17 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
і просить
рішення у справі залишити без змін.
Державне комунальне підприємство "SSS" вважає доводи касаційної
скарги безпідставними і в її задоволенні просить відмовити.
В судовому засіданні з 14 травня до 1 червня 2004 року
оголошувалася перерва.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що між сторонами існували
відносини оренди нежитлового приміщення і господарський суд
апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що
строк дії договору оренди-три роки- закінчився 21 травня 2000
року; продовження терміну договору оренди на новий термін було
можливе лише за окремим погодженням з власником орендованого майна
чи уповноваженим органом; доказів про надання згоди Головним
управлінням культури і мистецтв Київської міської державної
адміністрації чи Головним управлінням комунального майна Київської
міської державної адміністрації на подальшу пролонгацію договору в
матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
за згодою сторін у
договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови, а тому
зазначені умови спірного договору є суттєвими і обов'язковими для
учасників спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що за обставин відсутності згоди Головного
управління культури і мистецтв Київської міської державної
адміністрації чи Головного управління комунального майна Київської
міської державної адміністрації на продовження договору оренди
нежитлових приміщень на новий термін, висновок господарського суду
апеляційної інстанції про захист порушеного права позивача
обґрунтованим і правомірним.
Посилання відповідача на статтю 260 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та статтю 17 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
в контексті відсутності
заперечень з боку орендодавця продовжити відносини оренди колегія
суддів вважає безпідставними, оскільки контрагенти передбачили
інші умови, за наявності яких договір оренди продовжується на
новий термін, які в даному випадку є істотними і яких дотримано
сторонами не було.
Інші доводи касаційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи
та зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів відповідача над іншими, тобто
здійснення відмінної від апеляційного суду оцінки доказів, що
суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому до уваги не приймаються.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені Київським
апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 3 червня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 6/8 залишити без змін, а касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій