ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.2004 Справа N 13/158/03-11/885
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 12.03.2004 р.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом ВАТ “Запорізький абразивний
комбінат”
до виконавчого комітету Запорізької
міської ради,
3-я особа на стороні Комунальне підприємство “Водоканал”,
відповідача –
Запорізьке обласне територіальне
3-я особа на стороні відділення Антимонопольного комітету
позивача - України
про визнання недійсним рішення від 30.09.2002 р. № 306/1,
за участю представників сторін:
- позивача: Мртиновська Л.В. – дов. від 27.10.2003 р.
№ 14/5185,
- відповідача: Міняйло О.С. – дов. від 23.12.2003 р.
№ 01-17/1922,
- 3-ї особи: Сколибог О.С. – дов. від 05.01.2004 р. № 29,
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошено перерву до 30.04.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.01.2004
р. у справі № 13/158/03-11/885 ВАТ “Запорізький абразивний
комбінат” відмовлено в позові до виконавчого комітету
Запорізької міської ради про визнання недійсним рішення від
30.09.2002 р. № 306/1 “Про внесення змін до рішення виконавчого
комітету міської ради від 30.07.2001 р. № 300 “Про затвердження
тарифів на послуги комунального підприємства “Водоканал” в
частині збільшення тарифів на водопостачання.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.03.2004 р. рішення господарського суду Запорізької області
від 09.01.2004 р. залишено без змін.
ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”, не погоджуючись з
судовими рішеннями у даній справі, звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду Запорізької області та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду скасувати та
прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В
обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та
процесуального права, а саме: ст.ст. 13, 17 Закону України “Про
захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
, постанови Кабінету
Міністрів України “Про вдосконалення системи державного
регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги”
( 1168-97-п ) (1168-97-п)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення з наступних
підстав.
Як встановлено судами попередній інстанцій, 30.09.2002 р.
виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення
№ 306/1 “Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від
30.07.2001 р. № 300 “Про затвердження тарифів на послуги
комунального підприємства “Водоканал”. Даним рішенням введено
нові, більше ніж раніше тарифи на послуги КП “Водоканал” по
водопостачанню (відповідно 1,18 грн. і 2,31 грн. за 1 м. куб.) і
каналізації (відповідно 1,03 грн. і 1,72 грн. за 1 м. куб.).
Нові тарифи встановлені для підприємств, установ, організацій та
інших споживачів, крім населення.
Законом України від 19.10.1999 р. № 1162-XIV ( 1162-14 ) (1162-14)
ратифіковано Гарантійну угоду (Програма інвестицій та розвитку
системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя) між
Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку,
підписану 21.05.1999 року в м. Києві. Розділом 2.02 (б) даної
Угоди закріплено, що без обмеження універсальності інших
положень цієї Гарантійної угоди або Стандартних умов, Гарант
(Україна) зобов'язується прийняти та забезпечити дію нормативних
актўв, які дадуть змогу Позичальнику (КП “Водоканал”) вводити в
дію, так часто як необхідно, зміни рівня та структури його
тарифів для забезпечення спроможності Позичальника виконати свої
обов'язки за Статтею IV Кредитної угоди.
На виконання даного розділу КП “Водоканал” розроблена “Методика
встановлення тарифів комунальному підприємству “Водоканал”, яка
була затверджена рішенням виконавчого комітету Запорізької
міської ради від 28.02.2002 р. № 67. В Методиці прийнята формула
для розрахунку тарифів на воду і стоки, яка передбачає
можливість введення більших тарифів для підприємств, організацій
і інших споживачів, чим для населення, і поступове вирізнення
тарифів для всіх категорій споживачів з підвищенням життєвого
рівня.
Ст. 9 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закріплено, що чинні
міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про захист економічної
конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
зловживанням монопольним (домінуючим)
становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта
господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на
ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення
чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження
конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або
ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи
споживачів, які були б неможливими за умов існування значної
конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку,
зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації
товару, які неможливо було б встановити за умов існування
значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних
угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без
об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом
господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або
згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій
діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що
завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання,
покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації
товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи
придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів
господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи
усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів
господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку
забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з
законом.
Судами встановлено, що Запорізьким територіальним відділенням
Антимонопольного комітету України не встановлено порушень
антимонопольного законодавства у зв’язку з прийняттям виконавчим
комітетом Запорізької міської ради оскаржуваного рішення.
Органом Антимонопольного комітету рішень з цього приводу не
приймалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про захист економічної
конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
якщо міжнародним договором, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то
застосовуються правила міжнародного договору.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення у даній справі ґрунтуються на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідають нормам матеріального та процесуального права,
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у
зв’язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Запорізький абразивний комбінат” залишити
без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
12.03.2004р. та рішення господарського суду Запорізької області
від 09.01.2004р. у справі № 13/158/03-11/885 залишити без змін.