ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 24/139
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької
області від 31.10.2003р. та
постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від
26.02.2004р.
зі справи № 24/139
за позовом ВАТ Науково-інженерний центр
“ЗТЗ-Сервіс”, м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явились
від відповідача: не з’явились
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду ухвалою Вищого
господарського суду України від 14.04.2004р., яка надіслана
сторонам 15.04.2004р..
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у Ленінському районі
м. Запоріжжя здійснена тематична перевірка ВАТ
Науково-інженерний центр “ЗТЗ-Сервіс” з питань дотримання вимог
валютного законодавства, про що складено акт від 03.10 2002р.
№ 76. Перевіркою виявлено, що підприємство має прострочену
дебіторську заборгованість за контрактом від 16.05.2001 р.
№ 0075-1/2-2, укладеним з ТОВ “Техенерго” (Росія, Москва) в
сумі1976 дол. США. В порушення термінів розрахунків,
передбачених ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.94
№ 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями від 07.05.96
№ 184/96-ВР), валютна виручка у сумі 1976 дол. США за надані за
контрактом з ТОВ “Техенерго” послуги у встановлений
законодавством 90-денний термін, не надійшла, що стало підставою
для нарахування інспекцією пені згідно зі ст. 4 Закону України
від 23.09.94 № 185/94-ВР за період з 28.06.2002 р. по
03.10.2002 р., яка складає 3096, 14 грн.
На підставі п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
№ 2181-ІІІ інспецією оформлено податкове повідомлення від
11.10.2002 р. № 0000692306/0-345, яким підприємству визначено
суму податкового зобов’язання - пеня за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі
3096, 14 грн.
ВАТ Науково-інженерний центр “ЗТЗ-Сервіс” м. Запоріжжя
звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом
до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання
податкового повідомлення інспекції від 11.10.2002р.
№ 0000692306/0-345 недійсним в частині нарахування фінансових
санкцій у сумі 2085, 16 грн. з підстав невідповідності його
чинному законодавству. Позивач вважає, що ним не допущено
порушень Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, пеня за цим законом нарахована
інспекцією безпідставно, оскільки товариство звернулось з
позовом до арбітражного суду м. Москви, який прийнятий до
провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
31.10.2003р. (суддя Пасічник Т.А.) позов задоволено. Судове
рішення мотивоване тим, що нарахування контролюючим органом пені
за період з 29.07.2002 р. по 03.10.2002 р. у сумі 2085, 16 грн.,
(в якому відбувався розгляд справи арбітражним судом м. Москви
за заявою товариства) суперечить ст. 4 Закону України “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, якою передбачено, що у разі прийняття судом або
арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи
Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті
України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента
заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом
термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами,
терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується
(а.с. 79-80).
За апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя
судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.2004 р.
(судді: Кагітіна Л.П. – головуючий, Коробка Н.Д., Хуторной
В.М.) залишено без змін з тих же підстав (а.с. 94-95).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами ДПІ у
Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою про їх
скасування, прийняття нового рішення, яким просить відмовити у
задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга подана з мотивів невідповідності рішення
господарського суду та постанови апеляційної інстанції нормам
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.94р. № 185/94-ВР (зі змінами
і доповненнями), та ст. 7 Угоди між Урядом України
та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного
оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати
податків від 08.02.95. Як зазначено у скарзі, сума неповернутої
валютної виручки позивача, на яку нараховано пеню, була згідно
контракту від 16.05.2001р. перерахована контрагентом позивача -
ТОВ “Техненерго” до бюджету Російської Федерації як податок на
доход. Товариство звернулось до арбітражного суду м. Москви з
позовом до інспекції Міністерства Російської Федерації по
податках і зборах про повернення податку на доход, який був
задоволений. Проте, згідно з п. 1 ст. 7 Угоди від 08.02.95 р.
“прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в
цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює
підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через
розташоване в ній постійне представництво”. Товариство надавало
послуги не через постійне представництво, таким чином ДПІ у
скарзі зазначає, що кошти були перераховані до бюджету
Російської Федерації всупереч положенням вищезазначеної
міжнародної угоди.
ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в касаційній скарзі
наполягає на тому, що Закон України від 23.09.94р. № 185/94-ВР
передбачає єдину умову ненарахування пені - коли термін
надходження валютної виручки перевищено з вини нерезидента
(контрагента резидента за контрактом), а резидент подає позовну
заяву про стягнення з нерезидента суми такої валютної виручки. В
даному випадку, на думку ДПІ, резидент свідомо, в порушення
Міжнародної Угоди, передбачив в контракті, що кошти
перераховуються до бюджету Російської Федерації. Звернення
товариства до арбітражного суду м. Москви з позовом про
повернення податку на доход ніяким чином не підпадає під
зазначену у ст. 4 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
умову зупинення нарахування пені. Таким чином, ДПІ
вважає, що валютна виручка надійшла з перевищенням встановленого
законодавством терміну внаслідок самостійних дій позивача.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “НІЦ “ЗТЗ-Сервіс” просить
залишити судові акти без змін як такі, що прийняті при повному
з’ясуванні обставин справи та вірному застосуванні норм
матеріального та процесуального права, відмовити у задоволенні
касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом
норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, відзначає наступне:
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за
зовнішньо-економічним контрактом від 16.05.2001 р.
№ 0075-1/2-2, укладеним між ВАТ “НІЦ “ЗТЗ-Сервіс” (виконавець
робіт) та ТОВ “Техненерго” (Російська Федерація, замовник) у
визначений законодавством 90-денний термін позивачем не
доотримана валютна виручка у сумі 1976 дол. США, яка була
утримана російським контрагентом як податок на доходи від
російської сторони.
ВАТ “НІЦ “ЗТЗ-Сервіс” звернулось до арбітражного суду м. Москви
з позовом до Інспекції Міністерства Російської Федерації по
податках та зборах про повернення податку на дохід у
вищезазначеній сумі.
29.07.02 арбітражним судом м. Москви порушено провадження у
справі № А-40 –29196/02-118-354 за цією позовною заявою.
Рішенням арбітражного суду м. Москви від 20.09.02, залишеним
без змін апеляційною та касаційною інстанціями, задоволені
вимоги ВАТ “НІЦ “ЗТЗ-Сервіс” про повернення з федерального
бюджету спірної суми (а.с. 23-34). При цьому, суд керувався
п. 1 ст. 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської
Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна
та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р.,
відповідно до якого прибуток підприємства Договірної держави
оподатковується податком лише в цій Договірній Державі, якщо
тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у
другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне
представництво. Факт здійснення підприємницької діяльності
підприємством через постійне представництво на території
Російської Федерації судом не встановлено (Постанова
Федерального арбітражного суду Московського округу від
22.01.2003 р. № КА- А40/9125-02, а.с. 32-34)
Пеня за порушення терміну надходження валютної виручки за
експорт послуг розрахована інспекцією за період з 28.06.02р. по
03.10.02 р., тобто без врахування приписів ст. 4 Закону України
“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.94р. № 185/94-ВР, згідно яких у разі
прийняття судом або арбітражним судом позовної заяви резидента
про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла
внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених
експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст. 1, 2
цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не
стягується.
Таким чином, господарський суд, посилаючись на зазначену норму
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
правомірно визнав недійсним податкове
повідомлення інспекції від 11.10.02 № 0000692306/0-345.
Такий висновок господарського суду підтверджений постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.04 у цій
справі.
Отже, судова колегія приходить до висновку про повноту
дослідження судовими інстанціями всіх обставин справи та вірне
застосування до них норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2003
р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 26.02.2004р. зі справи № 24/139 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Запоріжжя – без задоволення.