ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 справа N 23/206-03-6854
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Спеціалізованої ДПІ по роботі з
відкритому великими платниками податків у м.
судовому засіданні Одесі
касаційну скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16.12.2003
у справі № 23/206-03-6854
господарського суду Одеської області
за позовом ВАТ "УТ" в особі Одеської дирекції
ВАТ "УТ"
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків у м.
Одесі
про про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2003
провадження у справі № 23/206-03-6854 зупинено на підставі ст. 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв'язку з неподанням до суду Спеціалізованою ДПІ по роботі з
великими платниками податків у м. Одесі комп'ютерної роздруківки
послуг зв'язку, на підставі якої позивачу було визначено суму
податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що приєднана
до матеріалів кримінальної справи № 20220030009 та надіслана до
Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз для
проведення судово-бухгалтерської експертизи на виконання постанов
старшого слідчого СВ ПМ СДПІ м. Одеси про призначення
судово-бухгалтерської експертизи від 29.08.2003 та про уточнення
питання судово-бухгалтерської експертизи від 16.09.2003.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ВАТ "УТ" в особі Одеської
дирекції ВАТ "УТ" подало апеляційну скаргу до Одеського
апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 ухвалу господарського суду Одеської області від
05.11.2003 у справі № 23/206-03-6854 скасовано, а справу
направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по
суті. Крім того, із Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Одесі стягнуто на користь позивача 42, 50
грн. державного мита за апеляційне провадження.
У касаційній скарзі Спеціалізована ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Одесі просить скасувати постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2003, а
ухвалу господарського суду Одеської області від 05.11.2003 у
справі № 23/206-03-6854 залишити в силі, посилаючись на порушення
господарським судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 42, 43 ,ч. 1
ст. 32, ч. 1 ст. 34, ст.ст. 43, 49, 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь
свого представника в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали
справи, правильність застосування господарським судом апеляційної
інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
наступне.
28.08.2003 ВАТ "УТ" в особі Одеської дирекції ВАТ "УТ" звернулось
до господарського суду Одеської області з позовом до
Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.
Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 002270820/1 від 14.08.2003, яким позивачу було визначено
податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі
2 148 915 грн. (в т.ч. основний платіж - 1 074 457 грн., штрафні
санкції - 1 074 458 грн.).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2003
порушено провадження у справі № 23/206-03-6854.
Розгляд справи неодноразово відкладався (ухвали господарського
суду Одеської області від 22.09.2003, від 10.10.2003, т. 1 а.с. -
125, 249).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2003
провадження у справі зупинено на підставі ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку із знаходженням комп'ютерних роздруківок
послуг зв'язку, на підставі яких позивачу було визначено суму
податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в матеріалах
кримінальної справи № 20220030009 та неможливістю розгляду справи
до проведення судово-бухгалтерської експертизи, призначеної
постановами старшого слідчого СВ ПМ СДПІ м. Одеси від 29.08.2003
та від 16.09.2003, Одеським Науково-дослідним інститутом судових
експертиз.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і дійшов до правильного висновку щодо
безпідставного зупинення провадження у справі господарським судом
першої інстанції згідно зі ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду
на наступне.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що
комп'ютерні роздруківки знаходилися у місцевому господарському
суді у кількості 83 томів, які надійшли до апеляційного
господарського суду з супровідним листом від 17.12.2003 (т.84 а.с.
69).
Неподання ж сторонами витребуваних доказів може бути підставою для
відкладення розгляду справи згідно зі ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Щодо посилання відповідача на постанови старшого слідчого СВ ПМ
СДПІ м. Одеси про призначення судово-бухгалтерської експертизи від
29.08.2003 та про уточнення питання судово-бухгалтерської
експертизи від 16.09.2003 (т. 84 а.с. 59 - 60), слід зазначити, що
на вирішення експерту були поставлені наступні питання: чи
відповідає вимогам діючого законодавства України висновок акту
перевірки від 28.07.2003 № 1140/15-2 в частині донарахування
податку на додану вартість на загальну суму 1 074 457 грн. та які
нормативні і законодавчі акти були порушені посадовими особами ВАТ
"УТ" в особі Одеської дирекції ВАТ "УТ".
Однак, слід зазначити, що оцінка відповідності вимогам чинного
законодавства висновків акту перевірки є прерогативою
господарського суду згідно зі ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
висновок експерта відповідно до ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
є обов'язковим для господарського суду і оцінюється господарським
судом за правилами ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(в редакції, яка
діяла у спірний період) господарський суд зупиняє провадження у
справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення
пов'язаної з нею іншої справи, органом, що вирішує господарські
спори або відповідного питання компетентним органом.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за
клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому
процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок
реорганізації підприємства, організації.
Враховуючи, що вказаний перелік підстав зупинення провадження у
справі є вичерпним і жодної із зазначених підстав для зупинення
провадження у справі не було, цілком правомірними є висновки
господарського суду апеляційної інстанції щодо безпідставного
зупинення провадження у справі № 23/206-03-6854.
Що стосується стягнення з відповідача державного мита за
апеляційне провадження, слід зазначити, що висновки господарського
суду апеляційної інстанції в цій частині не відповідають вимогам
чинного законодавства з огляду на наступне.
Порядок та розмір сплати державного мита регулюється Декретом
Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
від
21.01.1991 № 7-93 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного Декрету ( 7-93 ) (7-93)
державне мито
справляється з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про
банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і
касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх
перегляд за нововиявленими обставинами.
Справляння державного мита з апеляційних скарг на ухвали
господарського суду Декретом Кабінету Міністрів України "Про
державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
від 21.01.1991 № 7-93 не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 1117, ст. 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Одесі задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 у справі № 23/206-03-6854 скасувати у частині стягнення
зі Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у
м. Одесі на користь ВАТ "УТ" в особі Одеської дирекції ВАТ "УТ"
42, 50 грн. державного мита за апеляційне провадження.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 16.12.2003 у справі № 23/206-03-6854 залишити без змін.