ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 16/251
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. у справі № 16/251 за позовом ВАТ “Крюківський
вагонобудівний завод” до ВАТ “Полтавахіммаш” за участю
представників позивача – Плескун О.В, Птицина В.Ю.,
відповідача – Головкін В.Ю.
про стягнення 877 734,06 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.09.2003
р. позов ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” задоволено
частково та стягнуто з ВАТ “Полтавахіммаш” на користь позивача
неустойку в сумі 498 597,12 грн., 965,69 грн. втрат по сплаті
державного мита та 67,03 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. рішення місцевого суду від 04.09.2003 р. скасовано
та прийнято нове рішення, яким ВАТ “Крюківський вагонобудівний
завод” у задоволенні позову відмовлено; стягнуто позивача на
користь ВАТ “Полтавахіммаш” 850 грн. державного мита за подання
апеляційної скарги.
У касаційній скарзі ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”
просить залишити в силі рішення господарського суду Полтавської
області від 04.09.2003 р. (редакція касаційної скарги).
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У липні 2003 р. ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод”
звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ
“Полтавахіммаш” 887 734,06 грн. неустойки за недопоставку
продукції та 1 700 грн. державного мита і 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами
докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про
скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові.
При цьому суд виходив з того, що вина позивача, який
систематично порушував строки оплати відвантаженої продукції за
договором № 337 від 27.02.2003 р. на постачання котлів для
цистерн, та причинний зв’язок між протиправною поведінкою
позивача та невчасним виконанням відповідачем своїх обов’язків
внаслідок нестачі обігових коштів, необхідних для виготовлення
продукції, яка підлягала постачанню, в силу ст.ст. 179, 210 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
звільняє відповідача від відповідальності.
Твердження позивача в касаційній скарзі про те, що апеляційним
судом неправомірно застосовано ст. 210 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
якою передбачено звільнення боржника від відповідальності за
невиконання або неналежне виконання зобов’язання у разі, якщо це
обумовлено умислом або необережністю кредитора, спростовуються
матеріалами справи та нормами закону.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
недоведеність обставин справи та необхідності вирішення
касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів
позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від апеляційного
суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
Отже, прийнята постанова відповідає обставинам справи, діючому
законодавству, тому підстав для задоволення касаційної скарги
немає.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. у справі № 16/251 залишити без змін, а касаційну
скаргу ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” – без задоволення.