ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 16/147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: Б.Б.Б.
3-ї особи не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" в
особі філії H-ського району електромереж
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 04 лютого 2004 р.
у справі № 16/147
за позовом відкритого акціонерного товариства "XXX" в
особі філії H-ського району електромереж
до H-ського районного споживчого товариства,
Івано - Франківського обласного бюро
технічної інвентаризації
3-я особа
без самостійних вимог на
стороні відповідача виконком H-ської міської ради
про визнання права власності на приміщення, визнання недійсним
свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ:
У червні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з вказаним
позовом, посилаючись на те, що у його власності знаходиться
приміщення трансформаторної підстанції № X1 по вул. Ч-ській в м.
Н-ську, проте H-ське районне споживче товариство на підставі
рішення виконкому H-ської міської ради № 483 від 21.12.1999 р.
отримало свідоцтво про право власності на вказане приміщення та
зареєструвало його у Івано-Франківському обласному бюро технічної
інвентаризації за № X4. Але в додатку № 1 до вказаного рішення
виконкому, який містить перелік об'єктів нерухомості щодо яких
вирішено оформити право власності за відповідачем, приміщення
трансформаторної підстанції № X1 не зазначено, а тому оформлення
права власності на нього за H-ським РСТ та подальше його
відчуження є незаконним. Просив визнати право власності на
приміщення трансформаторної підстанції за ВАТ "XXX" та визнати
недійсним свідоцтво про право власності, видане H-ському РСТ
10.10.2000 р. виконкомом H-ської міської ради, в частині права
власності на приміщення трансформаторної підстанції №X1, зазначене
в плані літерою "Є".
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
29.08.2003 р. (суддя Калашник В.О.) позов задоволено. Визнано
недійсним свідоцтво про право власності, видане H-ському районному
споживчому товариству 10.10.2000 р. виконкомом H-ської міської
ради згідно з рішенням № 483 від 21.12.1999 р. і зареєстроване в
Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за №
X4 в частині права власності на приміщення трансформаторної
підстанції № X1, зазначеного в плані літерою "Є", яке перебуває на
балансі позивача і знаходиться за адресою м.Н-ськ, вул. Ч-ська.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.02.2004 р. (головуючий - Орищин Г.В., судді Бобеляк О.М.,
Дубник О.П.) рішення місцевого господарського суду скасовано.
В задоволенні позову про визнання права власності за ВАТ "XXX" на
приміщення трансформаторної підстанції відмовлено, в частині
визнання недійсним свідоцтва про право власності, видане H-ському
районному споживчому товариству 10.10.2000 р. провадження у справі
припинено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2004 р.
скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 29.08.2003 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 6 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення. в якому повно відображено
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
В порушення зазначених вимог рішенням суду першої інстанції не
вирішено спір в частині визнання за позивачем права власності на
спірне приміщення, свідоцтво про право власності, видане H-ському
РСТ 10.10.2000 р. виконкомом H-ської міської ради, яке визнано
судом частково недійсним, не було предметом судового дослідження.
Крім того, в резолютивній частині рішення неправильно вказана дата
його видачі - 10.10.2003 р. замість 10.10.2000 р.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до правильного
висновку про необхідність скасування рішення суду першої
інстанції.
Разом з тим постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 04.02.2004 р. також не можна визнати законною і обгрунтованою
з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права
власності позивача на трансформаторну підстанцію № X1 по вул.
Ч-ській в м. Н-ську, апеляційний господарський суд виходив з того,
що в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи
позивача на вказане приміщення, проте до таких висновків суд
дійшов в порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
без оцінки
всіх доказів у справі в їх сукупності.
Зокрема, суд не дав ніякої оцінки наявному в матеріалах справи
переліку об'єктів нерухомості ВАТ "XXX", переданих в процесі
корпоратизації ДАЕК "XXX" в статутний фонд ВАТ "XXX" Міністерством
енергетики та електрифікації України згідно з актом оцінки
вартості цілісного майнового комплексу станом на 01.01.1996 р.,
затвердженому заступником державного секретаря Міністерства палива
та енергетики України (а.с.11-14), в якому зазначена
трансформаторна підстанція за інвентарним № X2, хоча згідно п.15
додатку № 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно ( z0157-02 ) (z0157-02)
в редакції,
затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003
р. № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
накази засновників відкритих акціонерних
товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з
додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у
власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт
приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у
встановленому порядку є правовстановлювальним документом, на
підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти
нерухомого майна. Поза увагою суду залишився топоплан H-ського
колгоспного ринку, де зазначена трансформаторна підстанція № X1
H-ського РЕС (а.с.108-109).
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд не
витребував в порядку ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
додаткових
доказів від позивача щодо того, що спірне приміщення є
трансформаторною підстанцією, зазначеною у Переліку об'єктів
нерухомості ВАТ "XXX" під інвентаризаційним № X2.
Не дана судом ніяка юридична оцінка тому факту, що згідно переліку
додатку № 1 до рішення H-ського міськвиконкому від 21.12.1999 р. №
483 спірне приміщення не числиться серед тих, які передаються у
власність H-ському РСТ (а.с.18-19). Воно з'являється лише в
переліку додатку № 1 до рішення цього ж виконкому від 15.01.2002
р. № 12 (а.с.86,88), в зв'язку з чим відповідач отримав нове
свідоцтво про право власності на будівлі та споруди продовольчого
ринку. За таких обставин суд мав з'ясувати чи було H-ське РСТ
власником спірного приміщення згідно оспорюваного свідоцтва про
право власності від 10.10.2000 р.
Не відповідає вимогам закону припинення апеляційним судом
провадження у справі в частині визнання свідоцтва про право
власності від 10.10.2000 р., виданого H-ському РСТ з тих підстав,
що воно не є правовстановлюючим документом, тобто актом в
розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки згідно п. 6
додатку № 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно ( z0157-02 ) (z0157-02)
в редакції,
затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003
р. № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
свідоцтва про право власності на об'єкти
нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та
місцевими державними адміністраціями є правовстановлювальними
документами, на підставі якого проводиться реєстрація прав
власності на об'єкти нерухомого майна і при вирішенні спору про
право власності на нерухоме майно суд має вирішити питання щодо
дійсності такого документу.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішенні
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд д суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з'ясувати обставини справи, уточнити позовні вимоги,
враховуючи що спірне приміщення згідно договору купівлі-продажу
основних фондів з аукціону продане Б.Б.Б., обговорити питання про
залучення її до участі у справі, оскільки постановлене у справі
рішення може вплинути на її права і обов'язки, в залежності від
встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" в особі
філії H-ського району електромереж задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04
лютого 2004 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 29 серпня 2003 р. у справі за № 16/147 скасувати, а
справу передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко