ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 29.04.2004                                       Справа N 16/147
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                     головуючого  Шульги О.Ф.
                     суддів       Дерепи В.І.
                                  Стратієнко Л.В.
 
з участю представників:
 
позивача:             А.А.А.
відповідача:          Б.Б.Б.
3-ї особи             не з'явився
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу     відкритого акціонерного товариства  "XXX"  в
                      особі філії H-ського району електромереж
 
на  постанову         Львівського апеляційного господарського суду
                      від 04 лютого 2004 р.
 
у справі              № 16/147
 
за позовом            відкритого акціонерного товариства  "XXX"  в
                      особі філії H-ського району електромереж
 
до                    H-ського   районного  споживчого товариства,
                      Івано - Франківського      обласного    бюро
                      технічної інвентаризації
 
3-я особа
без самостійних вимог на
стороні відповідача   виконком H-ської міської ради
 
про   визнання  права  власності на приміщення, визнання недійсним
свідоцтва про право власності
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
У червні 2003 р.  позивач звернувся в господарський суд з вказаним
позовом,  посилаючись на  те,  що  у  його  власності  знаходиться
приміщення  трансформаторної підстанції № X1 по вул.  Ч-ській в м.
Н-ську,  проте H-ське  районне  споживче  товариство  на  підставі
рішення  виконкому  H-ської  міської  ради № 483 від 21.12.1999 р.
отримало свідоцтво про право власності на  вказане  приміщення  та
зареєструвало  його у Івано-Франківському обласному бюро технічної
інвентаризації за № X4.  Але в додатку № 1  до  вказаного  рішення
виконкому,  який  містить  перелік  об'єктів нерухомості щодо яких
вирішено оформити  право  власності  за  відповідачем,  приміщення
трансформаторної  підстанції № X1 не зазначено,  а тому оформлення
права  власності  на  нього  за  H-ським  РСТ  та  подальше   його
відчуження   є  незаконним.  Просив  визнати  право  власності  на
приміщення трансформаторної підстанції за  ВАТ  "XXX"  та  визнати
недійсним  свідоцтво  про  право  власності,  видане  H-ському РСТ
10.10.2000 р.  виконкомом H-ської міської ради,  в  частині  права
власності на приміщення трансформаторної підстанції №X1, зазначене
в плані літерою "Є".
 
Рішенням господарського  суду   Івано-Франківської   області   від
29.08.2003  р.  (суддя  Калашник  В.О.) позов задоволено.  Визнано
недійсним свідоцтво про право власності, видане H-ському районному
споживчому  товариству  10.10.2000  р.  виконкомом H-ської міської
ради згідно з рішенням № 483 від 21.12.1999 р.  і зареєстроване  в
Івано-Франківському  обласному  бюро технічної інвентаризації за №
X4  в  частині  права  власності  на  приміщення  трансформаторної
підстанції № X1, зазначеного в плані літерою "Є", яке перебуває на
балансі позивача і знаходиться за адресою м.Н-ськ, вул. Ч-ська.
 
Постановою Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
04.02.2004  р.  (головуючий  -  Орищин  Г.В.,  судді Бобеляк О.М.,
Дубник О.П.) рішення місцевого господарського суду скасовано.
 
В задоволенні позову про визнання права власності за ВАТ "XXX"  на
приміщення   трансформаторної  підстанції  відмовлено,  в  частині
визнання недійсним свідоцтва про право власності,  видане H-ському
районному споживчому товариству 10.10.2000 р. провадження у справі
припинено.
 
В касаційній   скарзі   позивач,   посилаючись   на    неправильне
застосування  судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та  порушення  норм  процесуального   права,   просить   постанову
Львівського  апеляційного  господарського  суду  від 04.02.2004 р.
скасувати,  залишивши   в   силі   рішення   господарського   суду
Івано-Франківської області від 29.08.2003 р.
 
Заслухавши пояснення   представників  сторін,  обговоривши  доводи
касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи,  суд вважає,  що
вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до  п.1  постанови  Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р.  № 6 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         рішення  є
законним   тоді,   коли   суд,   виконавши  вимоги  процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу  у
відповідності   з   нормами  матеріального  права,  що  підлягають
застосуванню до даних правовідносин,  а за  їх  відсутності  -  на
підставі  закону,  що  регулює подібні відносини,  або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
 
Обгрунтованим визнається  рішення.  в  якому   повно   відображено
обставини,  що мають значення для даної справи,  висновки суду про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають  дійсності  і  підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
В порушення зазначених вимог рішенням  суду  першої  інстанції  не
вирішено  спір  в частині визнання за позивачем права власності на
спірне приміщення,  свідоцтво про право власності, видане H-ському
РСТ  10.10.2000  р.  виконкомом H-ської міської ради,  яке визнано
судом частково недійсним,  не було предметом судового дослідження.
Крім того, в резолютивній частині рішення неправильно вказана дата
його видачі - 10.10.2003 р. замість 10.10.2000 р.
 
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до правильного
висновку  про  необхідність   скасування   рішення   суду   першої
інстанції.
 
Разом з тим постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 04.02.2004 р.  також не можна визнати законною і обгрунтованою
з таких підстав.
 
Відмовляючи в   задоволенні  позовних  вимог  про  визнання  права
власності позивача на трансформаторну  підстанцію  №  X1  по  вул.
Ч-ській в м. Н-ську, апеляційний господарський суд виходив з того,
що  в  матеріалах  справи  відсутні  правовстановлюючі   документи
позивача  на  вказане  приміщення,  проте  до  таких висновків суд
дійшов в порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         без оцінки
всіх доказів у справі в їх сукупності.
 
Зокрема, суд  не  дав  ніякої  оцінки наявному в матеріалах справи
переліку об'єктів  нерухомості  ВАТ  "XXX",  переданих  в  процесі
корпоратизації ДАЕК "XXX" в статутний фонд ВАТ "XXX" Міністерством
енергетики  та  електрифікації  України  згідно  з  актом   оцінки
вартості  цілісного  майнового  комплексу станом на 01.01.1996 р.,
затвердженому заступником державного секретаря Міністерства палива
та    енергетики    України   (а.с.11-14),   в   якому   зазначена
трансформаторна підстанція за інвентарним № X2,  хоча згідно  п.15
додатку  № 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав  власності  на  нерухоме  майно  ( z0157-02  ) (z0157-02)
          в  редакції,
затвердженій  наказом  Міністерства юстиції України від 28.01.2003
р.  № 6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
         накази  засновників  відкритих  акціонерних
товариств,  створених  у процесі приватизації (корпоратизації),  з
додатком - переліком об'єктів  нерухомого  майна  про  передачу  у
власність    цих   об'єктів   акціонерним   товариствам   та   акт
приймання-передавання    зазначеного    майна,    підписаний     у
встановленому   порядку  є  правовстановлювальним  документом,  на
підставі якого проводиться реєстрація прав  власності  на  об'єкти
нерухомого  майна.  Поза  увагою  суду залишився топоплан H-ського
колгоспного ринку,  де зазначена трансформаторна підстанція  №  X1
H-ського РЕС (а.с.108-109).
 
Відповідно до  ст.  101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційний суд не
витребував в порядку ст.  38 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          додаткових
доказів   від   позивача   щодо   того,  що  спірне  приміщення  є
трансформаторною  підстанцією,  зазначеною  у  Переліку   об'єктів
нерухомості ВАТ "XXX" під інвентаризаційним № X2.
 
Не дана судом ніяка юридична оцінка тому факту, що згідно переліку
додатку № 1 до рішення H-ського міськвиконкому від 21.12.1999 р. №
483  спірне  приміщення не числиться серед тих,  які передаються у
власність  H-ському  РСТ  (а.с.18-19).  Воно  з'являється  лише  в
переліку  додатку  № 1 до рішення цього ж виконкому від 15.01.2002
р.  № 12 (а.с.86,88),  в зв'язку з  чим  відповідач  отримав  нове
свідоцтво  про право власності на будівлі та споруди продовольчого
ринку.  За таких обставин суд мав з'ясувати  чи  було  H-ське  РСТ
власником  спірного  приміщення  згідно оспорюваного свідоцтва про
право власності від 10.10.2000 р.
 
Не відповідає   вимогам   закону   припинення   апеляційним  судом
провадження у  справі  в  частині  визнання  свідоцтва  про  право
власності від 10.10.2000 р.,  виданого H-ському РСТ з тих підстав,
що  воно  не  є  правовстановлюючим  документом,  тобто  актом   в
розумінні  ст.  12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки згідно п.  6
додатку № 1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок  реєстрації
прав  власності  на  нерухоме  майно  ( z0157-02  ) (z0157-02)
          в  редакції,
затвердженій наказом Міністерства юстиції України  від  28.01.2003
р.  №  6/5  ( z0066-03 ) (z0066-03)
         свідоцтва про право власності на об'єкти
нерухомого майна,  видані  органами  місцевого  самоврядування  та
місцевими   державними  адміністраціями  є  правовстановлювальними
документами,  на  підставі  якого  проводиться   реєстрація   прав
власності  на  об'єкти  нерухомого майна і при вирішенні спору про
право власності на нерухоме майно суд має  вирішити  питання  щодо
дійсності такого документу.
 
Враховуючи викладене,   постановлені   у   справі  судові  рішенні
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд  д  суду
першої інстанції.
 
При новому  розгляді  справи  суду слід врахувати наведене,  більш
ретельно з'ясувати  обставини  справи,  уточнити  позовні  вимоги,
враховуючи  що  спірне  приміщення згідно договору купівлі-продажу
основних фондів з аукціону продане Б.Б.Б.,  обговорити питання про
залучення  її  до участі у справі,  оскільки постановлене у справі
рішення може вплинути на її права і обов'язки,  в  залежності  від
встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" в  особі
філії H-ського району електромереж задовольнити частково.
 
Постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  04
лютого  2004 р.  та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 29 серпня 2003 р.  у справі за № 16/147  скасувати,  а
справу передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
 
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді      В.І. Дерепа
           Л.В. Стратієнко