ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.04.2004                              Справа N 15/230

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                           головуючого,

                           суддів

за  участю  повноважних  представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому   ВАТ "З"

засіданні касаційну скаргу

на  рішення                від 7 жовтня 2003 року

                           господарського суду Кіровоградської

                           області

та постанову               від 8 грудня 2003 року

                           Дніпропетровського апеляційного

                           господарського суду

у справі   за  позовом     Управління Пенсійного фонду України в

                           м. Світловодськ

до                         ВАТ "З"

про                        стягнення  19871,70  грн.

                        В С Т А Н О В И В:

В липні   2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Кіровоградської області з позовом  до  відповідача  про  стягнення

19871 грн. 70 коп. , посилаючись на те, що останній не відшкодовує

заборгованість по пільгових пенсіях та поштового збору.

Рішенням господарського   суду   Кіровоградської    області    від

07.10.2003 року,  залишеним без змін постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від  8  грудня  2003  року  позов

задоволено.

У касаційній   скарзі   позивач  просить  вказані  судові  рішення

скасувати,  як  прийняті  з  порушенням   норм   матеріального   і

процесуального права.

У відзиві  на касаційну скаргу відповідач просить в її задоволенні

відмовити,  посилаючись на законність і обгрунтованість  прийнятих

господарськими судами рішень.

По справі оголошувалась перерва з 8 по 29 квітня 2004 року.

Заслухавши пояснення    представника    відповідача,   перевіривши

матеріали справи та  на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних

обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими

судами   при   прийнятті   оскаржуваних   судових   рішень    норм

матеріального права,  суд вважає,  що касаційна скарга підлягає до

задоволення з таких підстав.

Розглядаючи даний   спір   та   приймаючи   рішення   по   справі,

господарський  суд,  з  яким  погодилась апеляційна інстанція,  не

звернув уваги на ту  обставину,  що  згідно  з  абзацом  четвертим

пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         фактичні витрати на виплату  і

доставку  пенсій,  призначених  відповідно  до  пунктів  "б" - "з"

статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         є

об'єктом оподаткування за ставкою 100 відсотків.

Отже, у разі несплати такого збору у встановлений строк відповідні

кошти  є  податковим  боргом  (недоїмкою),  здійснювати  заходи  з

погашення  якого  згідно  з  підпунктом  2.3.1 пункту 2.3 статті 2

Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників

податків    перед  бюджетами  та   державними  цільовими  фондами"

( 2181-14 ) (2181-14)
         мають право лише податкові органи.

За таких обставин, господарському суду необхідно було б обговорити

питання   щодо   права  органів  Пенсійного  фонду  звертатися  до

господарського суду з  позовом  про  стягнення  заборгованості  за

названими  витратами  з  урахуванням вимог статті 1 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Тому, рішення  господарського  суду   та   постанова   апеляційної

інстанції,   як   прийняті   з  порушенням  норм  матеріального  і

процесуального права,  не можуть залишатись без змін і  підлягають

скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати

наведене та вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі наведеного,  керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9,

111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення  господарського  суду  Кіровоградської  області  від  7

жовтня  2003  року  та  постанову  Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 8 грудня 2003 року скасувати.

2. Справу  передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду

Кіровоградської області в іншому складі суду.