ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 29.04.2004                                    Справа N 11/69"на"
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу H-ської митниці
 
на постанову від 20.01.04 p.
Житомирського апеляційного господарського суду
 
у справі №11/69"на"
господарського суду Житомирської області
 
за позовом ТОВ "XXX"
 
до H-ської митниці
 
про   визнання недійсною відмови  митниці  у  митному   оформленні
товарів та повернення безпідставно сплачених сум
 
за участю представників сторін:
 
позивача: А.А.А. (дов. від 25.06.03 p. б/н)
відповідача: Б.Б.Б. (дов. №16 від 21.12.03 p.)
 
За згодою   сторін   відповідно  до  ч.2  ст.85  та  ч.1  ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому  засіданні  від  29.04.04  були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Маріщенко
Л.О.) від 13.06.03  позов  задоволено:  визнано  недійсним  талони
відмови   у   пропуску  на  митну  територію  України  чи  митному
оформленні товарів та інших предметів №54  -  п  від  14.11.02  та
№4250-п від 06.12.02.;  зобов'язано відповідача повернути позивачу
104160,12  грн.  сум  податків  і   зборів.   Рішення   мотивоване
обгрунтованістю позовних вимог.
 
Постановою колегії      суддів      Житомирського     апеляційного
господарського суду від 20.01.04 у складі:  головуючого Веденяпіна
О.А.,  суддів:  Голубевої Г.К.,  Горшкової Н.Ф.  рішення місцевого
господарського суду залишено без змін.
 
H-ська митниця звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною   скаргою   на   постанову  Житомирського  апеляційного
господарського  суду,  вважаючи,  що   дана   постанова   прийнята
внаслідок    неправильного    застосування   та   порушення   норм
матеріального і процесуального права, а тому просить її та рішення
суду   першої  інстанції  скасувати,  справу  направити  на  новий
розгляд.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну   скаргу  H-ської  митниці  на  постанову  Житомирського
апеляційного господарського суду, заслухавши представників сторін,
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
і процесуального права відзначає наступне:
 
Позивач звернувся  з  позовом  до  H-ської  митниці  про  визнання
недійсними відмов H-ської митниці (талон  відмови  у  пропуску  на
митну  територію  України  чи  митному оформленні товарів та інших
предметів № 54/п від 14 листопада  2002  р.  та  талон  відмови  №
4250-п  від  06.12.2002  р.) у митному оформленні бензину газового
стабільного,  придбаного  та  поставленого  згідно   контракту   №
643/12/09/02  від  12  вересня  2002  року  та гексанової фракції,
придбаної та поставленої відповідно до  контракту  №  643/04/10/02
від  04.10.2002  року,  та  зобов'язання H-ської митниці повернути
безпідставно  сплачені  до  Державного  бюджету  суму  податків  в
розмірі 86792 грн.  24 коп.,  в т.ч. 69451 грн. 99 коп. сплаченого
акцизного збору та  17340,25  грн.  -  ввізного  мита.  При  цьому
позивач посилався на те, що він, як виробник підакцизних товарів -
бензинів  моторних  сумішевих,  використовує  ввезені   на   митну
територію бензин стабільний газовий та фракцію гексанову,  обороти
з ввезення яких,  як з  підакцизних  товарів  на  митну  територію
України  з  метою  подальшого  виробництва з них інших підакцизних
товарів,  відповідно до п. б ст. З Декрету КМУ "Про акцизний збір"
( 18-92 ) (18-92)
         звільняються під оподаткування акцизним збором.
 
Заявою від  13.06.2003  року  позивач  збільшив  позовні  вимоги в
частині повернення сум безпідставно сплаченого податку  на  додану
вартість  в  сумі 17360,02 грн.  при здійсненні митного оформлення
бензину   газового   стабільного    (ВМД    №10100/2/003919    від
15.11.2002р.),   фракції  гексанової  (ВМД  №  10100/2/004244  від
09.12.2002 р.) та фракції піролізної С5- С9 (ВМД №10100/3/000959),
посилаючись   на  ст.4  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         згідно якої  для  товарів,  які  ввозяться
(пересилаються)  на  митну  територію  України платниками податку,
базою  оподаткування  є  договірна  (контрактна)  вартість   таких
товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній
декларації з урахуванням витрат на транспортування,  навантаження,
розвантаження,  перевантаження  та  страхування до пункту перетину
митного   кордону   України,   сплати   брокерських,   агентських,
комісійних   та  інших  видів  винагород  пов'язаних  з  ввезенням
(пересиланням)  таких  товарів,  плати  за  використання  об'єктів
інтелектуальної власності,  що належать до таких товарів, акцизних
зборів,  ввізного   мита,   а   також   інших   податків,   зборів
(обов'язкових  платежів),  за винятком податку на додану вартість,
що включаються у ціну товарів (робіт,  послуг) згідно  з  законами
України з питань оподаткування.
 
Відповідно до   підпункту   6  пункту  7  Положення  про  Державне
казначейство  ( 590-95-п  ) (590-95-п)
        ,  затвердженого  постановою  Кабінету
Міністрів   України   від   31.07.95   N  590,  органи  Державного
казначейства України здійснюють повернення за  рахунок  державного
бюджету   зайво   сплачених  або  стягнених  податків,  зборів  та
обов'язкових платежів.
 
З цією  нормою  кореспондується  пункт  4  Порядку   відшкодування
податку  на  додану  вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
        ,  затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України та Головного управління
Державного  казначейства  України від 02.07.97 N 209/72,  згідно з
яким  відшкодування  податку  на   додану   вартість   з   бюджету
здійснюється   органами   Державного   казначейства   України   за
висновками податкових органів або за рішенням суду.
 
Органи Державного казначейства України перераховують кошти  своїми
платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету
на рахунок,  указаний у висновку  податкового  органу  чи  рішенні
суду.
 
З огляду  на  викладене,  орган  Державного  казначейства  України
повинен  залучатися  як  відповідач  у  справі  за   позовом   про
відшкодування  з бюджету суми податку на додану вартість або зайво
сплачених податків і зборів.
 
Водночас, суд,   не   визначив   процесуальне   місце   відділення
держказначейства та не залучив його у якості відповідача у справі,
оскільки  стягнення  суми  бюджетної  заборгованості,  зокрема   з
податку  на  додану  вартість,  проводиться саме з його бюджетного
рахунку.
 
Таким чином,  господарські суди прийняли рішення та постанову, які
стосуються прав і обов язків особи, яка не була залучена до участі
у справі,  що  є  порушенням  норм  процесуального  права  і  є  в
будь-якому  випадку  підставою для скасування рішення та постанови
суду відповідно до  п.3  ст.111-10  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У зв'язку   з   цим,   відповідно   до   пункту  3  статті  111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          рішення
та  постанова  у  цій  справі  підлягають  скасуванню,  а справа -
направленню на новий розгляд до господарського  суду  Житомирської
області.
 
Керуючись ст.ст.111-5,  111-7,  111-9,  п.3  ст.111-10,  ст.111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів Вищого Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу H-ської митниці задовольнити.
 
Рішення господарського  суду  Житомирської області від 13.06.03 p.
та постанову Житомирського апеляційного  господарського  суду  від
20.01.04  p.  у  справі  №11/69"на" скасувати,  справу №№11/69"на"
направити на новий розгляд  до  господарського  суду  Житомирської
області.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська