ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 10/508з
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” на рішення господарського суду
Чернігівської області від 02.10.2001 р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 08.01.2002 р. у справі
№ 10/508з за позовом ЗАТ “Баско” до ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія”, за участю представників позивача –
Неборачко В.Б., відповідача – Костіна Н.М., Лазебний В.А.,
Осмоловська Г.І.,
про стягнення 447 694,98 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
02.10.2001 р. позов задоволено частково та стягнено з ДП НАК
“Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія” на користь ЗАТ
“Баско” 342 311,12 грн. збитків, 1 700 грн. державного мита та
69 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
08.01.2002 р. рішення місцевого суду від 02.10.2001 р. змінено
та стягнено з ДП НАК “Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія”
на користь ЗАТ “Баско” 278045,46 грн. збитків, 1 700 грн.
державного мита та 69 грн. - витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; з ЗАТ
“Баско” стягнено на користь ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” 321,33 грн. державного мита по
апеляційній скарзі; в поворот виконання зміненого рішення
господарського суду Чернігівської області від 02.10.2001 р. з
ЗАТ “Баско” стягнено на користь ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” 64 265,66 грн.
У касаційній скарзі ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” просить скасувати рішення
господарського суду Чернігівської області від 02.10.2001 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
08.01.2002 р. повністю, посилаючись на те, що вони прийняті з
порушенням норм законодавства, та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Баско” просить касаційну
скаргу повернути ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” без розгляду.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
У серпні 2001 р. ЗАТ “Баско” звернулося до господарського суду з
позовом про стягнення з відповідача 447 694,98 грн. боргу та 1
700 грн. державного мита.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
При вирішенні спору господарські суди не дотримались зазначених
роз’яснень Верховного Суду України, що призвело до ухвалення
помилкових судових рішень.
Так, предметом спору є винні дії відповідача, який в порушення
укладеного сторонами договору про сумісну діяльність, рішень
Комітету по управлінню сумісною діяльністю (далі – комітет),
реалізував у 1999 р. природний газ за нижчою, ніж встановлено
комітетом ціною, не вживав заходів для своєчасної оплати газу,
тому позивач не отримав очікуваний дохід, який повинен
відшкодувати відповідач.
Незважаючи на спростування позову відповідачем, суди на свій
розсуд виходили з того, що реалізація природного газу в межах
сумісної діяльності повинна здійснюватись по ціні 57 дол. США,
що складає згідно розрахунку позивача 195,33 грн. Суд виходив з
рішення комітету від 03.02.1999 р. без врахування того, що
відповідачем укладений договір на реалізацію природного газу на
інших умовах ціни газу 30.12.1998 р., тобто до прийнятого
комітетом згаданого рішення. Суд не перевіряв і в рішенні не
зазначив, чи існували рішення комітету про ціну природного газу
станом на 30.12.1998 р. – дати укладення відповідачем договору.
Відсутнє в рішенні суду дослідження змісту інших рішень комітету
за 1999 р. – 2000 р., а також рішення комітету від 23.04.1998
р., відповідно до яких встановлювалась ціна природного газу
значно нижча в порівнянні з ціною в укладеному відповідачем
договорі від 30.12.1998 р. (том 1, а.с.21, 22, 23; том 3, а.с.
8, 35).
Згідно договору про сумісну діяльність сторони зобов’язались
сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети. Отже,
не лише відповідач має вживати заходи для беззбиткової
господарської діяльності. Такого роду обов’язок покладений і на
позивача, однак, суд не з’ясував питання про те, чи позивач діяв
у відповідності з договором про сумісну діяльність щодо
врегулювання ціни природного газу за договором від 30.12.1998 р.
В даному випадку з’ясування цього питання, у разі встановлення
факту бездіяльності позивача, має значення для вирішення спору,
зокрема, ступеня виновності або відсутності вини відповідача у
виникненні збитків, на існуванні яких наполягає позивач.
Доводи позивача та суду в судовому рішенні про невідповідність
укладеного відповідачем і ЗАТ “Таіс-95” договору реалізації
природного газу від 30.12.1998 р. лише з точки зору існування
рішення комітету від 03.02.1999 р. про іншу ціну на природний
газ не є достатніми. Інші чинники, як то, стан ринку природного
газу в регіоні, рівень цін на цю продукцію, наявність реальних
споживачів та покупців газу, рівень їх платоспроможності,
існування актів органів державної влади та управління про
регулювання цін на природний газ залишились поза увагою суду.
З’ясування наведених обставин слугувало б здійсненню судом
юридичних висновків, які відповідали б дійсним правовідносинам
сторін. Цей висновок стосується також необхідності з’ясування
умов укладання відповідачем договору від 30.12.1998 р. з ЗАТ
“Таіс-95” щодо ставлення останнього до встановленого комітетом
рівня ціни природного газу з точки зору економічної доцільності
укладення ним, як окремим та самостійним суб’єктом
господарювання, договору з визначеною в ньому ціною природного
газу.
Відповідно до умов договору про сумісну діяльність сторони мають
юридичну, майнову самостійність і без перешкод здійснюють
відносини з третіми особами (розділ – загальні положення
договору). Наряду з цим ведення сумісних справ на виконання
договору про сумісну діяльність покладене на відповідача з
визначенням меж повноважень в довіреності (п. п. 3.6, 3.7
договору). Отже, для визначення правового статусу сторони,
наприклад, відповідача, договору про сумісну діяльність в
укладених договорах має бути зазначена обов’язкова умова про
наявність довіреності на ведення спільних справ від імені
учасників спільної діяльності. З урахуванням наведених умов
договору про спільну діяльність щодо розмежування ознак, які
свідчать про самостійну діяльність учасника чи діяльність в
межах сумісної діяльності, суд повинен був належно
проаналізувати докази у справі, а у разі їх недостатності вжити
заходів по витребуванню інших матеріалів, та визначити конкретні
критерії сутності укладеного відповідачем з ЗАТ “Таіс-95”
договору від 30.12.1998 р. на реалізацію природного газу.
Наведених дій суд не здійснив, що також вплинуло на
достовірність зроблених в судових рішеннях юридичних висновків
щодо того, чи діяв відповідач в межах договору від 30.12.1998 р.
самостійно, як він на тому наполягає, або ж цей договір
укладений в межах сумісної діяльності.
Окрім того, залишились не дослідженими та без відповідного
аналізу наявні в справі матеріали про те, що за результатами
спільної діяльності позивачу нараховані дивіденди в розмірі
більш ніж 9 млн. грн.(довідка – том 2, а.с. 178) і
заборгованість має позивач, а не відповідач (том 1,а.с. 92).
Останній документ засвідчений сторонами, однак, в ньому відсутня
жодна інформація про спричинення збитків відповідачем або
наявність у нього заборгованості перед позивачем.
Наведені недоліки рішення місцевого суду апеляційною інстанцією
не виправлені, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - передачі для розгляду місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від
02.10.2001 р. та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 08.01.2002 р. у справі № 10/508з
скасувати.
3. Справу № 10/508з передати для розгляду господарському суду
Чернігівської області.
4. Стягнути з ЗАТ “Баско” на користь ДП НАК “Надра України”
“Чернігівнафтогазгеологія” 850 грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду Чернігівської області видати
наказ.