ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 29.04.2004                                        Справа N 8/193
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "XXX"
 
на постанову від 28.01.04 p.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
 
у справі №8/193
господарського суду Кіровоградської області
 
за позовом ТОВ "XXX"
 
до H-ської ОДПІ
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
        за участю представників сторін:
 
позивача : А.А.А. (дов. №278 від 28.04.04 p.)
 
відповідача: Б.Б.Б. (дов. №584/10-0 від 23.01.04 p.), В.В.В. (дов.
№123/10-00 від 16.01.04 p.),  Г.Г.Г. (дов. №127/10-00 від 16.01.04
p.)
 
За згодою  сторін  відповідно  до  ч.2  ст.85  та   ч.1   ст.111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому засіданні від 29.04.04 були  оголошені  лише  вступна  та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
Рішенням від 28.10.2003 року господарського  суду  Кіровоградської
області  (суддя  Шевчук  О.Б.) позов задоволено повністю.  Визнано
недійсним  податкове   повідомлення-рішення   H-ської   об'єднаної
державної  податкової інспекції міста Н-ська від 29.07.2003 року №
0002222310/2/4666, стягнуто з відповідача державне мито та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду у
складі колегії суддів Швець  В.В.,  Герасименко  І.М.,  Логвиненко
А.О.    від    28.01.2004   року   рішення   господарського   суду
Кіровоградської області від 28.10.2003 року  скасовано,  в  позові
ТОВ  "XXX"  до  H-ської  об'єднаної державної податкової інспекції
міста    Н-ська     про     визнання     недійсним     податкового
повідомлення-рішення   від  29.07.2003  року  №  0002222310/2/4666
відмовлено.
 
Не погоджуючись  з  постановою   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду у даній справі, ТОВ "XXX" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною  скаргою  про  скасування
постанови  Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду і
залишення  рішення  від  28.10.2003   року   господарського   суду
Кіровоградської області в силі. Свою скаргу ТОВ "XXX" мотивує тим,
що Дніпропетровським апеляційним господарським судом при перегляді
рішення  невірно  застосовані норми матеріального права,  зокрема,
статті 1, 4 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній
валюті"   ( 185/94-ВР   ) (185/94-ВР)
           стаття  18.3.  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств"  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
        ,  позивач  не
експортував,   а   імпортував   послуги,   отримання   та   оплата
імпортованих  послуг  проводилось  у  відповідності  та  у  строки
встановлені діючим законодавством,  підприємство нерезидент з яким
укладався договір на придбання  послуг  не  має  офшорний  статус.
H-ська  об'єднана  державна податкова інспекція міста Н-ська проти
касаційної скарги заперечує,  посилаючись на те,  що  позивач  при
здійсненні  зовнішньоекономічної  операції  порушив  вимоги Закону
України  "Про    здійснення    розрахунків  в  іноземній   валюті"
( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
          порушив  встановлений  законом  90  денний  термін
розрахунків   за   зовнішньоекономічними   операціями,   постанова
Дніпропетровського  апеляційного  господарського  суду  відповідає
нормам матеріального права.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну    скаргу    ТОВ   "XXX"   на   постанову   апеляційного
господарського   суду,   заслухавши   представників   сторін    та
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
і процесуального права відзначає наступне:
 
Посадовими особами    державної    податкової    адміністрації   у
Кіровоградській області проведено комплексну планову документальну
перевірку  фінансово-господарської  діяльності з врахуванням вимог
п.2 Указу Президента України від  23.07.1998  №817/98  "Про  деякі
заходи  з  дерегулювання  підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
         з
питань дотримання товариством з обмеженою  відповідальністю  "XXX"
вимог   податкового   та   валютного  законодавства  за  період  з
01.01.2001 по 01.10.2002.
 
За результатами перевірки складено акт №55/2310/2318/23692822  від
14.03.03,  в якому зафіксовано деякі порушення зі сторони позивача
вимог чинного податкового законодавства,  в тому  числі  порушення
термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
 
За порушення  термінів  розрахунків  у  сфері зовнішньоекономічної
діяльності  позивачу  була  нарахована  пеня  в   загальній   сумі
64271537,19  грн.,  яка  підлягала  стягненню  з  позивача  згідно
податкового повідомлення-рішення H-ської МДПІ №  0002222310/0/1252
від 14.03.2003.
 
Дане повідомлення-рішення  скасоване рішенням державної податкової
адміністрації   у   Кіровоградській   області   №4665/22-026   від
25.07.2003.
 
За результатами розгляду  скарги  позивача  відповідачем  прийнято
нове  податкове  повідомлення  №0002222310/2/4666  від 29.07.2003,
згідно якого з позивача  підлягає  стягненню  на  підставі  ст.  4
Закону  України  "Про  порядок  здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
          -  129744,99  грн.  пені  за  прострочення
термінів     розрахунків,  передбачених    ст. 2    цього   Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
        .
 
Пеня податковою інспекцією нарахована  у  зв'язку  з  тим,  що  за
висновком  податкової інспекції,  станом на 28.02.2003 не повністю
завершена зовнішньоекономічна операція за контрактом на  виконання
робіт №02/К-01/N,  який укладено позивачем з компанією "YYY",  США
від 20.03.2001.
 
Відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення  розрахунків
в  іноземній  валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
         виручка резидентів у іноземній
валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в  уповноважених
банках у терміни виплати заборгованостей,  зазначені в контрактах,
але не пізніше 90  календарних  днів  з  дати  митного  оформлення
(виписки  вивізної  вантажної  митної  декларації)  продукції,  що
експортується,  а   в   разі   експорту   робіт   (послуг),   прав
інтелектуальної  власності  - з моменту підписання акта або іншого
документа,  що засвідчує виконання робіт,  надання послуг, експорт
прав  інтелектуальної  власності.  Перевищення зазначеного терміну
потребує  індивідуальної  ліцензії  Національного  банку  України.
Відповідно  до  контракту  №  02/К-01N  від  20  березня 2001 року
укладеному між позивачем та нерезидентом  "YYY"  (Сполучені  Штати
Америки)  ТОВ  "XXX"  імпортує,  придбаває  послуги у нерезидента,
таким чином стаття 1 Закону України "Про здійснення розрахунків  в
іноземній  валюті"  ( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
         до зазначених правовідносин не
застосовується.
 
Спростовується матеріалами  справи   висновок   Дніпропетровського
апеляційного  суду про те,  що роботи за контрактом № 02/К-01N від
20 березня 2001 року повинні бути виконані підприємством "ZZZ". За
контрактом  роботи  (послуги)  виконує нерезидент "YYY" (Сполучені
Штати Америки),  від якого отримані результати робіт  (послуг)  за
актом прийому виконаних робіт (послуг) від 23.05.2001 року. Оплата
робіт  (послуг)  проведена  07.06.2001  року  та  12.06.2001  року
нерезиденту   "YYY"   (Сполучені   Штати  Америки).  Вказане  було
встановлено господарським судом при розгляді справи.
 
Таким чином,  рішенням господарського суду Кіровоградської області
вірно   встановлено   обставина   виконання   нерезидентом   "YYY"
(Сполучені  Штати Америки) робіт (послуг) за контрактом № 02/К-01N
від 20 березня 2001 року.
 
Колегія суддів вважає,  що позивачем не було порушено норми Закону
України    "Про   здійснення  розрахунків  в  іноземній    валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
        .
 
Висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду  щодо
застосування   статті  18.3.  Закону  України  "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         суперечить матеріалам  справи.
Підприємства   розташовані  в  Сполучених  Штатах  Америки  згідно
розпорядження КМ України від  14  березня  2001  р.  N  79-р  "Про
перелік  офшорних  зон"  ( 79-2001-р  ) (79-2001-р)
         не мають офшорний статус.
Господарським судом  при  розгляді  справи  було  встановлено,  що
підприємство  "YYY" є резидентом Сполучених Штатів Америки,  тобто
не має офшорний статус за законодавством України.
 
Враховуючи викладене,  колегія  дійшла  висновку   про   помилкове
застосування  судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин
норм   матеріального   права,   в   зв'язку   з   чим    постанова
Дніпропетровського   апеляційного   господарського  суду  підлягає
скасуванню,  а рішення господарського суду Кіровоградської області
залишенню в силі.
 
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" задовольнити.
 
Постанову Дніпропетровського  апеляційного господарського суду від
28.01.04 p. у справі №8/193 скасувати, рішення господарського суду
Кіровоградської  області від 28.10.03 p.  у справі №8/193 залишити
без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська