ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 7/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Генічеської МДПІ у Херсонській області
відкритому судовому
засіданні матеріали
касаційної скарги
на рішення від 03.02.2004 року
у справі № 71
господарського суду Херсонської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"С", смт.Сиваське Новотроїцького району
Херсонської області
до Генічеської МДПІ у Херсонській області
про спонукання списати безнадійний
податковий борг в сумі 582538,95 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.02.2004
року у справі № 71 позов задоволене частково; зобов'язане
відповідача списати з позивача безнадійний податковий борг по
прибутковому податку в сумі 373 815,83 грн.; стягнуте з
відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита
в сумі 85 грн. та 118 грн. судових витрат; у задоволенні решти
позову відмовлене.
В касаційній скарзі Генічеська МДПІ у Херсонській області просить
скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від
03.02.2004 року та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення
норм матеріального права, а саме п. 3 ст. 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Позивач та відповідач не реалізували своє процесуальне право на
участь в судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в рішенні господарського суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи
наступне.
Судом встановлене, що станом на 01.07.2003р. у позивача склався
податковий борг по прибутковому податку в сумі 582 538 грн. 92
коп. по виплачених натуроплатою та грошима заробітній платі та
доходах за оренду земельних паїв.
Неможливість його своєчасної оплати позивач пояснює форс-мажорними
обставинами, пов'язаними з несприятливими погодними умовами,
наявність яких засвідчена висновками Торгово-промислової палати
України.
Як вбачається з наданих в матеріалах справи висновків
Торговопромислової палати України про форс-мажорні обставини
№ 12120/05-4 від 11.09.03р., № 4176/05-4 від 08.05.2003р.,
№ 448/05-4 від 23.01.03р., № 3538/05-4 від 01.08.02р. внаслідок
засухи в травні- липні 2003р., комплексу несприятливих
агрометеорологічних умов перезимівлі озимих культур 2002-2003р.р.,
засухи в квітні-липні 2002 р. на площах ТОВ "С" сталася часткова
(87%) загибель посівів ярового ячменю на загальній площі 103 га;
часткова загибель (76%) посівів озимої пшениці на загальній площі
1055 га, загибель посівів соняшника на загальній площі 180 га,
загибель посівів озимої пшениці на площі 165 га, ярового ячменю -
80 га, озимого жита - 70 га.
Зазначені факти підтверджуються актами (висновками) комісії від
14.07.2003р., 09.04.2003р., 07.04.2003р., 01.08.2002р., 04.06.2002
р. затвердженими Новотроїцьким районним управлінням сільського
господарства і продовольства.
Відповідно до протоколів засідання обласної постійної комісії з
питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від
14.07.2003р. № 18, від 24.04.2003р. № 10, від 11.09.2002р. № 18,
від 30.07.2002р. № 12 вищеперелічені несприятливі погодні умови
визнані надзвичайними ситуаціями природного характеру згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1998р. № 1099 "Про
порядок класифікації надзвичайних ситуацій" ( 1099-98-п ) (1099-98-п)
.
3 доданих до висновків (актів) комісії та вищеперелічених
протоколів розрахунків прямий збиток ТОВ "С" від надзвичайних
ситуацій складає 680 209 грн.
Таким чином, Торгово-промислова палата України підтвердила, що
вищевказані несприятливі погодні умови, які потягли загибель
сільгоспкультур на площах позивача, є форс-мажорними відповідно до
пункту 18.2 статті 18 Закону України № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Маючи перед бюджетом невиконані податкові зобов'язання по сплаті
прибуткового податку, позивач звернувся до органу податкової
служби з заявою про списання безнадійного податкового боргу з
цього податку, що склався станом на 01.07.2003р.
У процедурі списання органом податкової служби було відмовлено .
Згідно ч. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
нарахування, утримання і
перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється
підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
проводять виплати доходів.
Як вбачається з пп. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000р.
№ 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
із
змінами та доповненнями (далі - ЗУ № 2181-ІІІ) платники податків -
юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені
підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні
особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не
мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено
обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори
(обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 ЗУ № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Відповідно до п. 1.3 статті 1, пп. 5.1; 5.2 статті 5 ЗУ
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
податковим боргом (недоїмкою) вважається
податкове зобов'язання, узгоджене платником податку або
встановлене судом, але не сплачене в установлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в
податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої
декларації, а податкове зобов'язання платника податку, нараховане
контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2 та 4.3 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, вважається узгодженим в день надходження до платника
податку податкового повідомлення, за винятком випадків,
встановлених п. п. 5.2.2 статті 5 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти... г) податковий борг
юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок непереборної
сили (форс-мажорних обставин).
Наказом від 14.03.2001р. за № 103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
Державною
податковою адміністрацією України (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України від 10.01.2002р. під № 16/63304) з метою
забезпечення практичного провадження п. 18.2 ст. 18 Закону України
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
затверджено Порядок списання безнадійного
податкового боргу платників податків (далі - Порядок).
Згідно з пп. 3.4 п. 3 зазначеного Порядку, під терміном
"безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг
юридичних або фізичних осіб, який виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з вини
платників податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми
заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на
своєчасне виконання податкових зобов'язань, а також за умови, що
такий факт непереборної сили засвідчений у встановленому чинним
законодавством України порядку.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає
списанню, здійснюється за даними карток особових рахунків
платників податків, які ведуться в органах державної податкової
служби в установленому порядку, за станом на день прийняття
рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Враховуючи положення вищенаведених правових норм, списанню
підлягає безнадійний податковий борг, визначення суми якого
здійснюється за даними карток особових рахунків платників
податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно
з Інструкцією про порядок ведення державними податковими службами
оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою
наказом ДПА України від 02.04.1999р. за № 174 ( z0304-99 ) (z0304-99)
та
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.1999р. за
№ 30473597р. (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.2 цієї Інструкції ( z0304-99 ) (z0304-99)
документами, на
підставі яких здійснюється облік платежів до бюджету шляхом
занесення інформації про податкові зобов'язання платника в базу
даних по податкових зобов'язаннях, які самостійно визначаються
платником, є податкові декларації (розрахунки)... та інші
документи, що надаються в податкові органи в порядку і строки,
встановлені податковим законодавством, на підставі якого
здійснюється зарахування платежів; по податкових зобов'язаннях
розрахованим органом податкової служби у числі інших також і акт
документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання і
сплати прибуткового податку з громадян.
Згідно з приписами пп. 1.11 ст. 1 ЗУ № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається
платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені
законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і (або)
сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Колегія суддів погоджується з тим, що таким документом по
прибутковому податку з доходів громадян та виплаченої заробітної
плати є розрахунковий документ форми 8-ДР "Довідка про суми
виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб",
затверджена наказом Державної податкової адміністрації України
№ 473 ( z0026-98 ) (z0026-98)
від 30.12.97р. в редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 06.01.99р. № 10,
зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за
№ 163/3456 з урахуванням змін, внесених наказом Державної
податкової адміністрації України № 164 від 08.04.03р., що
надається у визначені законодавством та самою довідкою строю
податковому органу із зазначенням сум утриманих податків.
Отже, позивач у встановленому порядку задекларував свої
зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого
прибуткового податку по заявленій сумі шляхом надання органу
податкової служби розрахунків встановленої форми - довідки форми
№ 8-ДР.
Цей факт підтверджується наявною в матеріалах справи звітністю
форми № 8-ДР з відмітками органу податкової служби в їх прийнятті,
витягами з журналу-ордера "Головна книга" по розрахунках за оренду
землі у 2001-2003р.р., з витягами реєстрації відправлених органу
державної податкової служби довідок ф-2 за 2001-2002р.р.
Факт існування недоїмки по прибутковому податку станом на
30.06.2003р. в сумі 582 538 грн. 95 коп. підтверджується також
складеним органом державної податкової служби актом від
12.11.2003р. № 274/17-12/03784824 "Про наслідки перевірки
правильності справляння прибуткового податку з фізичних осіб ТОВ
"С".
Судом також встановлене, що відповідачем факти одержання
документів встановленої звітності, існування податкового боргу по
прибутковому податку в сумі 582 538 грн. 95 коп. та наявність
форс-мажорних обставин не заперечуються і ніяким чином не
спростовані.
З урахуванням викладених обставин, розміру збитків, пов'язаних з
форс-мажорними обставинами, суд зробив правомірний висновок, що
відповідач мав усі правові підстави для визнання безнадійним та
списання податкового боргу по прибутковому податку в сумі 373 815
грн. 83 коп.
У задоволенні решти позову, що складає 208 723 грн. 12 коп. , суд
обґрунтовано відмовив, зважаючи на безпідставність позовних вимог,
з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 18.2.1 ст. 18 ЗУ № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг
юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Суд зробив правомірний висновок, що із змісту цієї статті
вбачається, що безнадійним є податковий борг, що виник внаслідок
обставин непереборної сили, тобто податковий борг виникає після
виникнення обставин непереборної сили, вони пов'язані і між ними є
причинний зв'язок.
Судом встановлене, що несприятливі погодні умови, що потягли за
собою загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ "С"
почалися з засухи в квітні-травні 2002р. Обставини непереборної
сили завдали збитки і вплинули на доходи, які підприємство мало
отримати після їх (форс-мажорних обставин) настання.
Таким чином вірним є висновок суду , що заборгованість по
прибутковому податку, яка склалася протягом 2001р. і була
зазначена у первісне поданому розрахунку, не пов'язана і не
виникла внаслідок підтверджених в установленому законом порядку
форс-мажорних обставин, які спричинили збитки та вплинули на
доходи господарства.
Отже, до настання форс-мажорних обставин позивач мав нараховувати,
утримувати і перераховувати до бюджету прибутковий податок у
порядку і строки, передбачені положеннями Декрету Кабінету
Міністрів України № 13-92 від 26.12.92р. "Про прибутковий податок
з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
із змінами та доповненнями.
Враховуючи звітні періоди (квартал) суд, задовольняючи позовні
вимоги, правильно врахував суму заборгованості по прибутковому
податку, нараховану з II кварталу 2002р. по липень 2003р. по
заробітній платі та доходах за оренду земельних паїв, виплачених у
натуральному вираженні.
Судом також правильно не взято до уваги позовні вимоги щодо
списання прибуткового податку, нарахованого і утриманого із
виплачених заробітної плати та доходів за оренду у грошових
коштах, які підприємство мало перерахувати до бюджету в
установлені строки.
Доводи касаційної скарги відповідача до уваги не беруться як
безпідставні і такі, що спростовуються вищенаведеними нормами
чинного законодавства та фактичними обставинами справи.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, а також
законодавчо визначені межі касаційного провадження, колегія суддів
дійшла висновку, що рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого господарського суду України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Генічеської МДПІ у Херсонській області від
02.03.2004 року № 308/10/10-0 на рішення Господарського суду
Херсонської області від 03.02.2004 року у справі № 71 залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від
03.02.2004 року у справі № 71 - без змін.