ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 6/215
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Кіровоградської об’єднаної державної податкової
скаргу інспекції
на постанову від 12.11.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 6/215 Господарського суду Кіровоградської
області
за позовом ВАТ “Гідросила”
до Кіровоградської об’єднаної державної податкової
інспекції
Відділення Державного казначейства у
м. Кіровограді
про відшкодування податку на додану вартість
За участю представників:
позивача – Вайпан М.П., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
01.09.2003р. у справі № 6/215 (суддя О.М.Баранець), яке залишено
без змін постановою від 12.11.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду (колегія суддів Л.О.Чимбар,
Л.О.Ясир, В.В.Прудніков) позов ВАТ “Гідросила” м. Кіровоград до
Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про
відшкодування податку на додану вартість задоволено.
Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулася
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить суд скасувати рішення господарського суду
Кіровоградської області від 01.09.2003р. у справі № 6/215 та
постанову від 12.11.2003р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду в частині стягнення процентів з підстав
неправильного застосування п.п. 7.7.3 ст. 7, ст. 8 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Гідросила” у
м. Кіровограді подало декларації по податку на додану вартість
за серпень 2002 року. У зв’язку з тим, що за результатами
звітних періодів сума податку на додану вартість, яка підлягала
сплаті до бюджету мала від’ємне значення, у розділі III
декларації “Розрахунки з бюджетом за звітний період” за серпень
2002 року позивачем було відображено отримання сум бюджетного
відшкодування з ПДВ, що складає 496802 грн. в тому числі 487314
грн. – сума експортного відшкодування, та 9488 грн. – сума
різниці між загальною сумою по декларації та експортним
відшкодуванням.
Оскільки, ДПІ не надала висновків до відділення Держказначейства
у м. Кіровограді про здійснення відшкодування ПДВ з державного
бюджету у сумі 496802 грн., 31.07.2003року ВАТ “Гідросила”
заявило позов до господарського суду Кіровоградської області про
стягнення суми бюджетної заборгованості та процентів.
Задовольняючи позов місцевий та апеляційний суди, керувалися
п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якого у разі коли за результатами звітного
періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті,
має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. Відшкодування
здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з
бюджетного рахунку на рахунок платника податків в установі
банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського
чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими
банківськими установами.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Разом з цим, при вирішенні спору судами не враховано особливості
саме експортного відшкодування, визначені ст. 8 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якої
платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування
за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим
документом), який засвідчує передання права власності на роботи
(послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого
платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а
при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для
їх вільного використання на митній території України.
Згідно п. 8.4 вказаної статті експортному відшкодуванню підлягає
відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого
з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці
обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному
обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт,
послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування
при імпорті).
У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного
відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не
надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку
зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх
податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного
відшкодування подається разом з декларацією за відповідний
звітний період (п. 8.6 ст. 8 Закону).
Місцевим та апеляційним судом не досліджувались обставини
справи, що надання позивачем розрахунку експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, та дотримання
порядку здійснення експортного відшкодування встановленого ст. 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Наведене свідчить про неповне дослідження в рішенні місцевого та
постанові апеляційного господарського суду обставин справи, що з
врахуванням встановлених ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
меж повноважень касаційної інстанції
виключає можливість висновку стосовно правильності застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального права при
вирішенні спору.
У зв'язку з цим судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової
інспекції задовольнити частково.
Постанову від 12.11.2003р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду
Кіровоградської області від 01.09.2003р. у справі № 6/215
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Господарського суду
Кіровоградської області.