ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2004 Справа N 3/172-03-5378
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Суворовському
скаргу районі м. Одеси
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 10.12.2003р.
у справі № 3/172-03-5378 Господарського суду Одеської
області
за позовом ТОВ “Регіональна лізингова компанія
“Одесагромашінвест”
до Державної податкової інспекції у Суворовському
районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – Терентьєва Н.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Компанія „Одесагромашінвест” звернулася до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Суворовському районі м. Одеси № 0000952301/3 від 16.07.2003р.
про донарахування ПДВ у сумі 33306 грн. та застосування штрафних
санкцій у сумі 8327 грн., оскільки вважає, що правомірно
застосувала нульову ставку ПДВ з операцій продажу товарів, що
були ввезенні за межі митної території України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2003р.
(суддя Гладишева Т.Я.) в позові ТОВ “Регіональна лізингова
компанія “Одесагромашінвест” відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
10.12.2003р. (колегія суддів Л.В.Поліщук, Л.І.Бандура,
В.Б.Туренко) позов задоволено; скасовано рішення Господарського
суду Одеської області від 18.09.2003р. у справі № 3/172-03-5378;
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Суворовському районі м. Одеси від 16.07.2003р. № 0000952301/3.
Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 10.12.2003р. з підстав
неправильного застосування п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону „Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та залишити в силі
рішення господарського суду Одеської області від 18.09.2003р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Суворовському районі
м. Одеси здійснила комплексну документальну перевірку дотримання
вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Регіональна
лізингова компанія „Одесагромашинвест” за період з 01.10.2001р.
по 01.01.2003р., за результатами якої складено акт № 264/23-1
від 20.03.2003р. і прийнято податкове повідомлення-рішення
№ 0000952301/0 від 20.03.2003р.
В ході перевірки було встановлено, що позивач неправомірно
застосував „нульову” ставку по ПДВ, внаслідок чого підприємством
занижено суму зобов'язань з ПДВ на 50461 грн., у тому числі:
- у липні 2002р. на 8014 грн. (відвантажено за ВМД
№ 50000/2/507986 товару на суму 40072 грн.);
- у серпні 2002р. на 15255 грн. (відвантажено товару на суму
76277 грн. за ВМД № 50000/2/509555);
- у вересні 2002р. на 1900 грн. (відвантажено товару на суму
9502 грн. за ВМД № 50000/2/510785);
- у жовтні 2002р. на 25292 грн. (відвантажено товару на суму
126462 грн. за ВМД № 50000/2/511322 і № 50000/2/512629).
В процесі адміністративного оскарження ДПА в Одеській області
прийняла рішення № 5474/25-0007 від 24.04.2003р., яким скасувала
податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі
м. Одеси від 20.03.2003р. № 0000952301/0 в частині донарахування
ПДВ у розмірі 17155 грн. та застосування фінансових санкцій у
розмірі 4289 грн., а в решті - залишила без змін.
Рішення мотивоване тим, що при розгляді скарги позивач надав ВМД
№ 50000/2/509555, № 50000/2/510785 з відмітками Чорноморської
регіональної митниці про вивезення задекларованих в цих
накладних товарів за межі митної території України відповідно у
серпні і вересні 2002р., а тому здійснення перевіряючими
нарахування ПДВ за серпень 2002р. у сумі 15255 грн. і за
вересень 2002р. у сумі 1900 грн., а також застосування
фінансових санкцій за ці періоди є неправомірним.
Рішенням ДПА України від 08.07.2003р. № 6002/6/25-111-5
вищевказане рішення ДПА в Одеській області залишено без змін.
На підставі рішення ДПА в Одеській області ДПІ у Суворовському
районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення
№ 0000952301/3 від 16.07.2003р. про донарахування ПДВ у сумі
33306 грн. і застосування штрафних санкцій по цьому податку у
сумі 8327 грн., посилаючись на порушення позивачем положень
п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.7.3
п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 16 Постанови КМУ від 09.06.1997р. № 574 „Про
затвердження Положення про вантажну митну декларацію”
( 574-97-п ) (574-97-п)
, п. 16 Інструкції про порядок заповнення вантажної
митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби
України від 09.02.1997р. № 307 (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247), пунктів 6, 7 та 9
Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів
за межі митної території України, затвердженого спільним наказом
Державної митної служби України та ДПА України від 21.03.2002р.
№ 163/121 (зареєстровано в Мінюсті України 26.03.2002р.
№ 95/6583).
Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3 ст. 3 Закону України „Про порядок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування ПДВ є
операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної
території України та надання послуг (виконання робіт) для їх
споживання за межами митної території України.
Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок
за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу
товарів, що були вивезенні (експортовані) платником податку за
межі митної території України. Товари вважаються вивезеними
(експортованими) платником податку за межі митної території
України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене
належно оформленою митною вантажною декларацією.
Постановою КМУ від 01.03.2002р. № 243 „Про вдосконалення
механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за
операціями з експорту продукції” ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
встановлено, що
для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення
(пересилання) товарів за межі митної території України
(експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством
документами оригінал п'ятого основного аркуша („примірник для
декларанта”) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є
її складовою частиною, оформленого митним органом під час
здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому
зазначеним митним органом за зверненням платника податку
вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за
межі митної території України, який засвідчується підписом
відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного
органу.
Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне
оформлення експорту товарів, включно після одержання з митного
органу, розташованого на митному кордоні України, через який
здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про
фактичне вивезення товарів за межі митної території України у
повному обсязі.
ДПА України спільно з Державною митною службою України
розроблений та затверджений наказом від 21.03.2002р. № 163/121
Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів
за межі митної території України (зареєстровано в Мінюсті
26.03.2002р. № 295/6583), який встановлює, що після фактичного
вивезення в повному обсязі товарів, задекларованих у ВМД у
режимі експорту, за межі митної території України митний орган,
що здійснював митне оформлення експорту, одержує від митного
органу, у зоні діяльності якого здійснювалося вивезення товарів,
повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної
території України у встановленому порядку.
Податкова інспекція вважає, що позовні вимоги не підлягають
задоволенню, оскільки із наданих ВМД № 5000/2/507986,
№ 50000/2/511322, № 50000/2/512629 вбачається, що вони неналежне
оформлені, так як на п'ятому основному аркуші не вчинено запис
митниці про факт і дату вивезення товарів за межі митної
території України. За таких обставин, на думку суду, позивач не
довів факт вивезення продукції за межі митної території України,
тому дія п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону „Про Податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на нього не розповсюджується.
Як встановлено апеляційним судом, вищевказані оригінали
вантажно-митних декларацій були здані позивачем в податкову
інспекцію разом з деклараціями з ПДВ за липень та жовтень 2002р.
ТОВ компанія „Одесагромашінвест” зверталася до ДПІ у
Суворовському районі м. Одеси з листами № 115 від 17.04.2003р.
та № 136 від 19.06.2003р. про повернення оригіналів ВМД для
отримання підтвердження в митниці факту перетину вантажем
кордону. Однак, податкова інспекція листом № 6906/10/15-0 від
27.06.2003р. відмовила позивачу з посилання на конфіденційність
інформації (а.с. 54-56). Отже, відповідач безпідставно відмовив
позивачу в поверненні спірних ВМД, внаслідок чого лишив
останнього можливості довести факт вивезення товарів за межі
митної території України в установленому законом порядку.
Колегія суддів зазначає, що підставою для обчислення податку за
нульовою ставкою щодо операцій з продажу товарів згідно
п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону „Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є факт вивезення їх за межі митної території
України.
З матеріалів справи вбачається, що керуючись положеннями ст. 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна інстанція направила запит до
Чорноморської регіональної митниці, на який отримала відповідь
№ 14/25-01/11859 від 27.11.2003р. про те, що вантаж ТОВ
„Регіональної лізингової компанії „Одесагромашінвест” за ВМД
№ 50000/2/507986 від 19.07.2002р. перетнув митний кордон України
22.07.2002р., за ВМД № 50000/2/511322 від 04.10.2002р. -
08.10.2002р., за ВМД № 50000/2/512629 від
30.10.2002р.-30.10.2002р.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками
апеляційного суду, про неправомірність нарахування позивачу ПДВ
за ставкою 20% за липень і жовтень 2002р. та застосування
штрафних санкцій за ці періоди.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському
районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10.12.2003р. у справі № 3/172-03-5378 Господарського суду
Одеської області залишити без змін.