ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 37/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Костенко Т.Ф., Хандуріна М.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у
м. Н-ську
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 05.02.04
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "ХХХ",
м. Н-ськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у
м. Н-ську
про визнання недійсних податкових повідомлень-
рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А., Б.Б.Б.,
від відповідача: В.В.В., Г.Г.Г.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 28.07.03 господарського суду Дніпропетровської
області позовні вимоги задоволені частково. Визнані частково
недійсними податкові-повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у
м. Н-ську від 09.12.02 за № 750814/1/23448, від 07.02.03 №
750814/2/3632, від 12.05.03 № 750814/3/10491 на суму штрафних
санкцій. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою від 05.02.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду рішення від 28.07.03 господарського суду
Дніпропетровської області частково скасовано. Визнано недійсними
повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Н-ську від 09.12.02
за № 750814/1/23448, від 07.02.03 № 750814/2/3632, від 12.05.03 №
750814/3/10491.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду СДПІ по роботі з ВПП у м. Н-ську звернулась у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм
матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 4, 7 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, ст. 1 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення СДПІ по
роботі з ВПП у м. Н-ську від 09.12.02 за № 750814/1/23448, від
07.02.03 № 750814/2/3632, від 12.05.03 № 750814/3/10491, якими
позивачу донараховано земельний податок за 2001 рік в сумі
438999,9 грн. та штрафні санкції в сумі 21950,0 грн.
Господарськими судами встановлено, що згідно з абз. 2 п.1 рішення
Н-ської міської ради № 21/21 від 13.06.01 "Про рішення міської
ради від 29.11.00 за № 2/17 "Про вдосконалення грошової оцінки
земель міста" у другому півріччі 2001 року до нарахованої суми
податку на землю та орендної плати за землю підприємств та
організацій застосовувався коефіцієнт 0,7.
Рішенням Бабушкінського районного суду від 04.12.01 у справі №
3493/01 визнано незаконним та скасовано абзац 2 пункту 1
вищевказаного рішення Н-ської міської ради № 21/21.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких
встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від грошової
оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5 -
10 цієї статті ( 2535-12 ) (2535-12)
та частини 2 ст. 6 цього Закону
( 2535-12 ) (2535-12)
.
Сума заниженого податку на землю за 2001 рік визначена у розмірі
438999,9 грн.
Штрафні санкції розраховані на підставі пп.17.1.4 п.17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від
03.12.97 за № 13 "Рішення суду про визнання неправомірним
індивідуального чи нормативно-правового акту або окремої його
частини, яке набрало законної сили, тягне за собою недійсність
цього акту чи його частини з моменту їх прийняття про що необхідно
зазначити в резолютивній частині рішення" ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
.
В резолютивній частині рішення Бабушкінського місцевого суду від
14.12.01 не вказано з якого моменту принагідно вважати незаконним
абз. 2 п.1 рішення Н-ської міської ради № 21/21 від 13.06.01, яким
було встановлено коефіцієнт 0,7 з нарахування податку на землю у
період з 01.07.01 по 31.12.01
Штрафні санкції - це санкції у вигляді грошової суми (неустойка,
штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов'язаний
сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської
діяльності. Господарським судом достовірно не встановлено чи була
в діях позивача вина, з урахуванням того, що штрафні санкції
застосовуються при наявності вини.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду,
рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської
області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 05.02.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення від 28.07.03 господарського суду
Дніпропетровської області зі справи № 37/11 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
М.І. Хандурін