ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 20/633
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державного конструкторсько-
судовому засіданні технологічного центру
касаційну скаргу верстатобудування, м. Київ
на постанову від 19.12.2003
Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 20/633
господарського суду м. Києва
за позовом Державного конструкторсько-
технологічного центру
верстатобудування, м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства
“КК”, м. Київ
про стягнення 66 000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2003 задоволено
позов Державного конструкторсько-технологічного центру
верстатобудування до Відкритого акціонерного товариства “КК” про
стягнення 66 000,00 грн. заборгованості за договором № 74/01 від
27.08.2001.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст.ст. 161, 162
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і у встановлений законом строк
згідно з вказівками договору; одностороння відмова від виконання
зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається,
за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до умов договору позивачем виконано та передано
відповідачеві відповідні роботи, про що свідчить акт здачі
приймання науково-технічної продукції, але відповідач за
виконані роботи не розрахувався.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.12.2003 рішення господарського суду від 25.09.2003 скасовано,
у позові відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що
згідно акту № 03/02 роботи за договором здані відповідачем не в
повному обсязі і останнім в цій частині не прийняті.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції скаржник просить її
скасувати та залишити в силі рішення господарського суду
м. Києва від 25.09.2003 посилаючись на те, що судом неправильно
застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 4, 151,
161, 162 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Скаржник зазначає, що в акті № 03/02 від 01.07.2003 в назві
роботи допущена помилка, а саме пропущена фраза “... та
супроводження виробництва дослідної партії”. Надані до
матеріалів справи документи підтверджують, що фактично дослідний
зразок верстата виготовлений, супроводження виробництва
дослідного зразка верстата позивач виконав, проведені також
приймальні випробування дослідного зразка верстата за участю
представників позивача.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Між Державним конструкторсько-технологічним центром
верстатобудування (Виконавець) та Відкритим акціонерним
товариством “КК” (Замовник) укладено договір на створення
(передачу) науково-технічної продукції № 74/01 від 27.08.2001
предметом якого є розробка виконавцем комплекту конструкторської
документації вертикально-свердлильного верстата та супроводження
виробництва дослідної партії та передача замовнику науково-
технічної продукції.
Судами встановлено, що відповідно до п.п. 2.1 Договору
відповідач зобов'язаний за виконані роботи сплатити позивачу
згідно з протоколом узгодження договірної ціни 66 000,00 грн.
Відповідно до ст. 165 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений
моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а
боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник
повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня
пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного
виконання не випливає із закону, договору або із змісту
зобов'язання.
Суд зазначає, що позивачем пред’явлено відповідачеві вимогу про
оплату виконаних робіт, які останній залишив без задоволення.
В п.п. 1.1.1 Договору зазначено, що Державний конструкторсько -
технологічний центр верстатобудування бере на себе розробку
комплекту конструкторської документації вертикально-
свердлильного верстата та супроводження виробництва дослідної
партії.
Але з акту здачі-приймання робіт № 03/02 від 01.07.2003
вбачається, що Виконавець виконав тільки розробку комплекту
конструкторської документації вертикально-свердлильного
верстата, що ж до супроводження виробництва дослідної партії
вертикально свердлильного верстата, то виконання зазначеного
виду робіт не знайшло свого відображення в акті здачі-приймання
робіт, тобто з викладеного вбачається, що відповідач виконав
роботи за договором не в повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції повно та всебічно досліджені
обставини справи, перевірені доводи позивача, заперечення
відповідача, об`єктивно оцінені докази надані сторонами, зокрема
наявність усіх істотних умов договору, правильність оформлення
акту здачі-приймання робіт та повноваження особи, яка підписала
акт з боку відповідача, докази, що підтверджують факт передачі
позивачем науково-технічної продукції відповідачу.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2003 у
справі № 20/633 без змін.