ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2004                                  Справа N 20-7/099

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                          Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

                          Михайлюка М.В.,

                          Невдашенко Л.П.,

розглянувши у відкритому  приватного підприємства “Рост-Крим”,

засіданні матеріали       м. Севастополь (далі – ПП “Рост-Крим”)

касаційної скарги         

на постанову              Севастопольського апеляційного

                          господарського суду від 28.01.2004

у справі                  господарського суду м. Севастополя

                          № 20-7/099

за позовною заявою        товариства з обмеженою відповідальністю

                          “Агрофірма “Фортуна-Крим” (далі – ТОВ

                          “Агрофірма “Фортуна-Крим”)

до                        ПП “Рост-Крим”

про   визнання недійсними векселів

представники:

позивача - Веремчук М.А.

відповідача - Заєць С.А., Фарін О.П.

В  позовній заяві позивач просить визнати 12 переказних векселів

такими, що не мають сили переказних векселів.

Господарський  суд  м.  Севастополя рішенням  від  09-10.12.2003

визнано векселі такими, що не мають вексельної сили і такими, що

не   підлягають  оплаті  у  зв’язку  з  порушенням  порядку   їх

емітування.

Севастопольський  апеляційний господарський суд  постановою  від

28.01.2004   залишив   без  змін  рішення  господарського   суду

м. Севастополя від 09.-10.12.2003.

В  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових

рішень  з  підстав неправильного застосування норм матеріального

та процесуального права.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідачем  емітовано 12 переказних векселів на загальну  суму

387778 грн.

Судом встановлено, що імітування векселів проведено відповідачем

з  порушенням  Правил  виготовлення та  використання  вексельних

бланків і векселі мають дефект форми.

Акцепт   трасантом  проведено  з  порушенням  вимог  вексельного

законодавства.   Заборгованість  КСП  ім.   Леніна   на   момент

емітування   векселів  відповідачем  і  на  момент  їх   акцепта

трасантом,  і  на момент його (трасант) виключення з  державного

реєстру, перед відповідачем була відсутня.

Вказані   вексельні  відносини  між  їх  суб’єктами  регулюються

Уніфікованим законом, який набув чинності для України 6.01.2000.

Платником  за  вказаними  векселями  вказано  КСП  ім.   Леніна,

правонаступником якого є позивач.

Судом  встановлено, що в передаточному балансі  КСП  ім.  Леніна

оформленому  01.08.2000, відсутні відомості про акцептовані  КСП

ім. Леніна векселях на суму 387778 грн.

Отже,  апеляційний господарський суд при ухваленні  оскаржуваної

постанови дійшов вичерпних висновків щодо встановлених  обставин

справи  і  правильно застосував до спірних правовідносин  сторін

норми матеріального права.

Виходячи   з  викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-7,   111-9

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

28.01.2004  у  справі  № 20-7/099 залишити без  змін,  касаційну

скаргу без задоволення.