ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 20-3/236
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритому Фонду майна Автономної Республіки Крим
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.01.2004
у справі м. Севастополя № 20-3/236
за позовом прокурора Автономної Республіки Крим в
інтересах держави в особі Верховної
Ради Автономної Республіки Крим та
Фонду майна Автономної Республіки Крим
до товариства з обмеженою відповідальністю
“Малус Інвест”, м. Севастополь (далі –
ТОВ “Малус Інвест”)
за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю
“Техноінвест”, м. Севастополь (далі –
ТОВ “Техноінвест”),
відкритого акціонерного товариства
“Об’єднаний комерційний банк”,
м. Сімферополь (далі – ВАТ “Об’єднаний
комерційний банк”)
про стягнення вартості акцій
Представник позивача – Голубова Н.А.
Представник відповідача – Мартиненко С.І.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Автономної Республіки Крим подав до господарського суду
Автономної Республіки Крим позов до ТОВ “Техноінвест” про
визнання права власності на прості іменні акції ВАТ “Ялтинський
міський молочний завод” в кількості 1009219 шт. номінальною
вартістю 0,25 грн. за акцію на загальну суму 252304,75 грн.
Пізніше було заявлено клопотання про зміну позовних вимог де
позивач просив стягнути з ТОВ “Малус Інвест” на користь Фонду
майна Автономної Республіки Крим вартість акцій ВАТ “Ялтинський
міський молочний завод”. в кількості 1009219 шт. за загальну
суму 252304,75 грн.
Підставою подачі змін до позовних вимог стала ухвала
господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2002 по
справі про банкрутство ВАТ “Ялтинський міський молочний завод” і
знецінення акцій.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
18.12.2003 в позові відмовив тому, що вина ТОВ “Малус-Інвест” в
нанесенні шкоди відсутня і застосування ст. 440 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
безпідставне.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
29.01.2004 залишив без змін рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 18.12.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального
та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що право відповідача на акції виникло внаслідок
затвердження господарським судом мирової угоди по справі про
банкрутство ВАТ “Ялтинський міський молочний завод” ухвалою від
17.07.2002.
Скасування вказаної ухвали відбулось після укладення
відповідачем договору застави акцій до кредитного договору
№ -1010 від 25.10.2002 з ВАТ “Об’єднаний комерційний банк”.
За висновками сулу в діях відповідача відсутні протиправність і
вина.
Ухвалою від 18.08.2003 господарський суд вдруге затвердив мирову
угоду по справі про банкрутство ВАТ “Ялтинський міський молочний
завод” де ТОВ “Малус-Інвест” взамін на погашення боргів боржника
одержав його майно вартістю 1164779 грн.
Скаржник вказує, що інвестор ТОВ “Малус-Інвест” одержав майно
ВАТ неповернувши раніше одержані акції.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.07.2002 у справі № 2-19/1831-2002 за ТОВ “Малус-Інвест” було
визнано право власності на прості іменні акції ВАТ “Ялтинський
молочний завод” в кількості 4036871 шт. номінальною вартістю
0,25 грн. за одну акцію на загальну суму 1009317, 83 грн.
Апеляційна інстанція встановила, що після скасування вказаної
ухвали з рахунку ТОВ “Малус-Інвест” на рахунок скаржника
перереєстровані прості іменні акції ВАТ “Ялтинський міський
молочний завод” номінальною вартістю 0,25 грн. в кількості
1276671 шт. на суму 319167,76 грн.
У зв’язку з цим господарському суду першої інстанції під час
нового розгляду справи необхідно з’ясувати правову природу
правовідносин, що виникли між сторонами по справі і правильно
застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2003 у
справі № 2-19/1831-2002 встановлено, що на момент винесення
оскаржуваної ухвали від 17.07.2002 власниками простих іменних
акцій були, в тому числі, п’ять юридичних осіб та 300 фізичних
осіб. Зазначені особи місцевим судом до участі у справі не
залучалися.
Таким чином, судові рішення у справі підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми процесуального і
матеріального права, та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
29.01.2004 та рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 18.12.2003 у справі № 20-3/236 скасувати, справу
передати на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.