ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 17-1-34/02-9692
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ТОВ фірми “О”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 22.07.2003 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 17-1-34/02-9692 господарського суду
Одеської області
за позовом ТОВ “Компанія “ВШ”
до ТОВ фірми “О”
про зобов’язання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
позивача
відповідача
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВШ” звернулося
до господарського суду з позовом про зобов’язання ТОВ фірму “О”
поновити порушені права позивача, а саме: зняти загородження та
відновити територію двору будинку в м. Одесі та припинити
будівельні роботи на території двору.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він є
власником незавершеного будівництва житлового будинку № 11 по
вулиці Канатній в м. Одесі і має усі передбачені чинним
законодавством дозвільні документи на будівництво цього будинку.
Проте, відповідач своїми незаконними діями позбавив його
можливості подальшого проведення будівельних робіт, встановив у
дворі будинку паркан, чим перешкоджає ТОВ “Компанія “ВШ” проводити
проектно-пошукові роботи для підготовки робочого проекту по
розміщенню 9-ти поверхового будинку. Крім того, відповідач
проводить без дозволу на виконання будівельних робіт та з
порушенням будівельних норм будівництво, що спричинило на об’єкті
незавершеного будівництва позивача тріщини і погрожує цілісності
та придатності до використання його нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2003р. в
позові відмовлено з посиланням на те, що у позивача відсутні
дозвільні документи на проектування та проведення будівництва на
ділянці в м. Одесі, що позбавляє його права вимагати захисту прав
та охоронюваних інтересів, а проведення ТОВ фірмою “О”
проектування об’єктів та будівельних робіт у дворі будинку в м.
Одесі є законним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
22.07.2003р. вказане рішення господарського суду скасоване, позов
ТОВ “Компанія “ВШ” задоволено.
Зобов’язано ТОВ фірму “О” відновити положення, що діяло до
порушення ним прав ТОВ “Компанія “ВШ”, а саме: зняти огородження
та відновити територію двору будинку в м. Одесі.
Зобов’язати ТОВ фірму “О” зупинити будівельні роботи на території
двору будинку в м. Одесі.
Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського
суду ТОВ фірма “О” звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її,
посилаючись на не вірне застосування апеляційним судом норм
матеріального права.
Зокрема, відповідач наголошує на тому, що у даному спорі позивач
порушив права та інтереси громадян будинку та права і інтереси
відповідача у справі, оскільки відповідачу на праві власності
належить аварійний флігель .
Згідно вимог до проектної документації “Замовника”, тобто позивача
по справі, зобов’язано при проектуванні передбачити збереження
цілісної конструкції будівель, а також отримати згоду мешканців
будівлі. Дані вимоги позивачем не виконано.
Територія, на якій розташована будівля відповідача належить іншим
громадянам, згоди на проведення реконструкції по розширенню
житлового будинку № 11 по вул. Канатній в м. Одесі із
використанням земельної ділянки на території їх двору позивач не
має. Посилання на ст. 48 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
при вирішенні цієї суперечки, судом апеляційної інстанції
необґрунтовано, оскільки позивач не надав суду доказів
підтверджуючих його право на земельну ділянку на якій розташована
власна будівля відповідача.
В судовому засіданні касаційної інстанції з 24.03.2004р. по
28.04.2004р. оголошувалась перерва.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, фактичні обставини
на предмет правильності застосування судом апеляційною інстанцією
норм матеріального та процесуального права та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що ТОВ Компанія “ВШ” є власником
незавершеного будівництва житлового будинку в м. Одесі на підставі
договорів купівлі-продажу від 23.09.2002р.
До укладення даних договорів попередні власники житлового будинку
№ 11 отримали дозвільні документи на реконструкцію цього будинку.
Так, Управлінням архітектури та містобудування наданий висновок
№ 296/02 від 17.06.2002р. на узгодження ескізного і робочого
проекту та акт узгодження місця розташування об’єкта від
02.08.2002р., який відповідно до частини третьої пункту 4 “Порядку
надання архітектурного-планувального завдання і технічних умов,
щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення
розміру плати за їх видачу”, затвердженого Постановою КМУ від
20.12.1999р. за № 2328 ( 2328-99-п ) (2328-99-п)
є дозволом на виконання
проектно-вишукувальних робіт та дозвіл на виконання будівельних
робіт.
Згідно тимчасових правил забудови м. Одеси, затверджених рішенням
Одеської міської ради 26.07.2002р. за № 263-ХХІV вищезазначені
дозвільні документи дають право ТОВ “Компанія “ВШ” на розробку
проекту реконструкції житлового будинку в м. Одесі.
Крім того, розпорядженням Жовтневої райадміністрації Одеського
міськвиконкому № 1437 від 18.12.2002р. “Про затвердження рішення
Міжвідомчої комісії Жовтневої райадміністрації № 18 від
12.12.2002р.” затверджено проект реконструкції з розширенням 9-ти
поверхового житлового будинку № 11 з мансардою в м. Одесі, який
розроблено КП “Будова” та надано дозвіл на виконання робіт по
реконструкції.
Не погодившись з висновками місцевого господарського суду про те,
що ТОВ “Компанія “ВШ” і приватний підприємець Г-ас О.І. є різні
суб’єкти підприємницької діяльності та не пов’язані між собою та
що це не дає право позивачу посилатись на документи отримані на
ім’я приватного підприємця Г-ас О.І., апеляційний господарський
суд зазначив, що замовником на підготовку та отримання дозвільних
документів щодо реконструкції житлового будинку в м. Одесі у
відповідних органах виступав представник власників житлового
будинку № 11 ПП Г-ас О.І. на підставі договору від 20.07.2001р.,
що не суперечить чинному законодавству.
Апеляційний суд дійшов висновку, що на підставі договорів купівлі-
продажу між громадянами В-ою м. І., А-им І.М., О-им А.Л. та ТОВ
"Компанія "ВШ" до останнього перейшло не тільки право власності на
незавершене будівництво, а й на право подальшого отримання
дозвільних документів та проведення реконструкції незавершеного
будівництва. Тимчасовими правилами забудови м. Одеси,
затвердженими рішенням Одеської міської Ради 26.07.2002 р. за №
263-ХХІУ та іншими чинними законодавчими актами не передбачено при
зміні власника будівлі переоформлення проектної та дозвільної
документації на ім'я нового власника, в даному випадку на ім'я ТОВ
"Компанія "ВШ".
Крім того, ескізним проектом, узгодженим з управлінням архітектури
та містобудування (т.1, а.с. 11-12), передбачено використання
позивачем двору для розширення під час реконструкції незавершеного
будівництва житлового будинку, що належить ТОВ "Компанія "ВШ".
Таким чином, апеляційний суд зазначив, що вищенаведене свідчить,
про те, що у позивача є всі необхідні документи та правові
підстави для проведення реконструкції по розширенню житлового
будинку № 11 по вулиці Канатній в м. Одесі, а також проведення цих
робіт на земельній ділянці по вулиці Канатній, 9.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилався
на розпорядження Жовтневої райадміністрації № 47 від 26.01.2000
року (т.2.а.с.40-41); комплексний експертний висновок Одеської
обласної служби "У" № 212 від 02.02.2001 р. (т.1.а.с.49-51);
договори мін, що укладені з Одеським міськвиконкомом від
09.08.2000 року та 29.01.2002 року (т.2.а.с.53-57); дозвіл
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси №
200/2 від 27.03.2002 року (т.2.а.с.57), тощо.
Як зазначив апеляційний суд, вищенаведені документи не можуть бути
прийняті до уваги, оскільки дія дозволу № 200/2 від 27.03.2002
року, виданого відповідачу інспекцією ДАБК на виконання
будівельних робіт з влаштування фундаментів та несучих конструкцій
по вулиці Канатній, 9 в м. Одесі припинена, що підтверджено листом
інспекції ДАБК № 409/вих. Від 09.04.2002 року (т.1.а.с.45). Більш
того, на запит господарського суду управління архітектури та
містобудування Одеського міськвиконкому листом № 939 від
23.04.2003 року повідомило, що ТОВ фірма "О" робочий проект
житлового будинку не надавало.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що на
момент звернення ТОВ "Компанія "ВШ" із позовом до господарського
суду у відповідача відсутні правові підстави на проектування
об'єкту та проведення будівельних робіт житлового будинку, а у
позивача є всі необхідні документи та правові підстави для
проведення реконструкції по розширенню житлового будинку в м.
Одесі.
За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає, що
апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що "Компанія "ВШ"
має право вимагати захисту своїх прав та охоронюваних інтересів в
порядку статті 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
яка передбачає, що власник має право вчиняти щодо свого майна
будь-які дії, що не суперечать закону, а також вимагати
усунення будь-яких порушень його права.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
22.07.2003 у справі № 17-1-34/02-9692 залишити без змін, а
касаційну скаргу – без задоволення.