ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 15/444
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Рівненської області від
12.12.2003 року
у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "YYY"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ :
У жовтні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Рівненської області з позовною заявою до відповідача
про стягнення заборгованості в сумі 5958498,05 грн., інфляційних
сум 303842,90 грн., 3% річних 357166,60 грн. і пені 411981,34 грн.,
посилаючись
на те, що останній неналежним чином виконав зобов'язання за
договором № 10/16-48 від 18.01.2000 року, укладеного з ДК "XXX", з
оплати за поставлений природний газ протягом січня-грудня 2000
року, правонаступником якого є він.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2003
року в позові відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не
переглядалось.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом неправильно
застосовано і порушено норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та позов
задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судове рішення
відповідає вимогам законодавства і просить залишити його без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав .
Як вбачається із матеріалів справи, між ДК "XXX" і відповідачем
було укладено договір № 10/16-48 від 18.01.2000 року, за умовами
якого ДК "XXX" зобов'язалася поставити природний газ протягом 2000
року, а ВАТ "YYY" прийняти та оплатити його.
З наданих до матеріалів справи витягу з протоколу № 2 засідання
Спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 року,
наказу НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 року з внесеними
змінами за наказом № 40 від 08.02.2001 року, копії Статуту
позивача, свідоцтв про його державну реєстрацію та внесення до
державного реєстру видно, що ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз
України" створена шляхом реорганізації ДК "XXX" з приєднанням до
неї Головного управління з експлуатації систем постачання
природного та скрапленого газу "ZZZ", яке виділяється із складу ДК
"Укртрансгаз".
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача, який
посилається на те, що він є правонаступником ДК "XXX", про
стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний
газ, інфляційних сум, 3% річних і пені з підстав неналежного
виконання останнім договірних зобов'язань з оплати.
Відповідно до п.1 ст.34 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
реорганізація підприємства проводиться шляхом
злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення.
Згідно п.7 ст. 34 зазначеного Закону ( 887-12 ) (887-12)
при перетворенні
одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло,
переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 року № 1173
"Про розмежування функцій з видобування, транспортування,
зберігання і реалізації природного газу" ( 1173-98-п ) (1173-98-п)
із змінами
і доповненнями, абзац четвертий пункту 1 погоджено створення
Дочірньої компанії "Газ України" з реалізації природного газу, яка
утворюється шляхом реорганізації ДК "XXX НАК "Нафтогаз України" з
приєднанням до неї Головного управління з експлуатації систем
постачання природного та скрапленого газу "ZZZ", яке виділяється
із складу ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України".
Проте, суд зробивши висновок про недоведеність право-наступництва
позивачем щодо вимог за спірним договором до відповідача,
зазначених вимог законодавства не врахував, і не навів такому
висновку належного правового обґрунтування з урахуванням
матеріалів справи.
До того ж, застосувавши до спірних правовідносин п.4 ст. 34 Закону
України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
, суд не з'ясував
обставин, пов'язаних з виключенням ДК "XXX" з державного реєстру
України.
Разом з цим, застосовуючи до спірних правовідносин ч.2 ст. 37
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд не звернув уваги на те,
що зазначена норма права регулює правонаступництво у разі
реорганізації юридичної особи шляхом злиття, поділу або
приєднання.
У той же час, судом не було належним чином з'ясовано питання про
те, яким шляхом була здійснена реорганізація ДК "XXX", та чи не
мало місце перетворення зазначеного підприємства, оскільки з
документів про його реорганізацію це вбачається.
Отже, висновок суду про відсутність правових підстав
правонаступництва позивача щодо ДК "XXX" за вимогами до
відповідача з підстав спірного договору суперечить матеріалам
справи і вимогам закону.
За таких обставин, оскаржене судове рішення не можна визнати
законним й обґрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог норм матеріального та
процесуального права.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної
компанії акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2003
року скасувати, і справу № 15/144 передати на новий розгляд до
суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук