ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 15/158
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у приватного підприємства “Агросвіт”,
відкритому засіданні м. Нова Каховка (далі – ПП “Агросвіт”)
матеріали касаційної
скарги
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 12.02.2004
у справі господарського суду Херсонської області
№ 15/158
за позовом ПП “Агросвіт”
до відкритого акціонерного товариства
“Каховська харчосмакова фабрика”,
м. Каховка (далі – ВАТ “Каховська
харчосмакова фабрика”)
про стягнення 76 175 грн.
представники:
позивача - Мужилко В.В., Димченко Т.Н.
відповідача - Маслюков В.А.
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Херсонської області з позовом до відповідача про передачу 45705
літрів томатного соку на суму 76175 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2003
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що укладеним між сторонами договором
передбачений 6-ти місячний строк зберігання, що зумовлювало
видачу відповідачу соку томатного 1999 року виробництва.
Позивач своєчасно не звернувся за витребуванням товару, то
відповідно до ст. 215 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
він не вчинив дії, які
зумовили б належне виконання боржником своїх зобов’язань і в
даному випадку має місце прострочка кредитора продукція знищена
на підставі постанови санепідслужби про вилучення із реалізації
та знищення соку томатного виробництва 1999 року.
Предмет схову відсутній і його вилучення неможливе.
Запорізький апеляційний господарський суд постановою від
12.02.2004 залишив без змін рішення господарського суду
Херсонської області від 13.06.2003.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових
рішень з підстав порушення норм матеріального і процесуального
права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Між сторонами укладено 31.08.99 договір схову, за яким позивач
передав відповідачу на відповідальне зберігання томатний сік в
кількості 58728 літрів в 3-х літрових скляних банках по ціні
2,666 грн. за одиницю без врахування ПДВ на суму 63218 грн. з
врахуванням ПДВ по найменуванню, кількості, строку схову та
іншим обов’язковим умовам договору.
Пунктом 1.2 вказаного, строк схову 6 місяців.
На підставі акту прийому-передачі на відповідальний схов від
31.08.1999 товар був переданий позивачем відповідача на схов.
У встановлений договором схову строк позивач за отриманням
томатного соку не звертався.
15430 банок соку томатного виробництва серпень 1999 року строк
придатності якого сплинув 31.08.2002 утилізовано.
При вирішенні господарського спору суди застосували норми глави
36 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що регулюють відносини сторін, які
виникають з договору схову.
Відповідно до ст. 418 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо по закінченні
строку схову, передбаченого в договорі, або строку, зазначеного
охоронцем у порядку ст. 415 цього Кодексу, майно не буде взяте
назад тим, хто його здав на схов, охоронець надалі відповідає за
втрату, нестачу або пошкодження цього майна лише при наявності з
його боку умислу або грубої необережності.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що
постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам
господарського процесу і підстав для її скасування немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
16.03.2004 у справі № 15/158 залишити без змін, касаційну
скаргу – без задоволення.