ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Cправа N 12/345-9/183
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємця А-ко Ростислава Степановича на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2003
року у справі № 12/345-9/183 за позовом приватного підприємця А-ко
Ростислава Степановича до колективного підприємства "УР" та
приватного підприємця О-ко Тетяни Миколаївни про спонукання
орендодавця продовжити дію договору оренди та про визнання
договору з новим орендарем недійсним, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2002 року приватний підприємець А-ко Ростислав Степанович
звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до
колективного підприємства "УР" та приватного підприємця О-ко
Тетяни Миколаївни про визнання недійсним договору оренди
приміщення туалету в комплексі з магазином "СТ", що знаходиться на
території Полтавського ринку в м. Полтава, укладеного 1 червня
2002 року між відповідачами, зобов'язання приватного підприємця
О-ко Тетяни Миколаївни звільнити вказане приміщення та спонукання
колективного підприємства "УР" продовжити дію укладеного з
позивачем 12 червня 1992 року договору оренди даного приміщення на
тих же умовах і на той же термін, що були передбачені у договорі
оренди з приватним підприємцем О-ко Тетяною Миколаївною,
посилаючись на порушення переважного права позивача на продовження
дії договору оренди від 12 червня 1992 року.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 18
вересня 2003 року в задоволенні позовних вимог про спонукання
колективного підприємства "УР" продовжити дію договору оренди
приміщення туалету в комплексі з магазином "СТ" відмовлено.
В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.
Стягнуто з колективного підприємства "УР" на користь позивача
судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16
грудня 2003 року рішення місцевого суду змінено.
Позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди від 1 червня 2002 року, укладений
між відповідачами.
В задоволенні позовних вимог про спонукання колективного
підприємства "УР" продовжити дію договору оренди приміщення
туалету в комплексі з магазином "СТ" відмовлено.
В частині зобов'язання приватного підприємця О-ко Тетяни
Миколаївни звільнити орендоване приміщення провадження у справі
припинено.
Стягнуто з колективного підприємства "УР" судові витрати.
В касаційній скарзі позивач просить частково скасувати постанову
апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким спонукати
колективне підприємство "УР" укласти з позивачем новий договір, на
тих же умовах, що були передбачені у договорі з приватним
підприємцем О-ко Тетяною Миколаївною, посилаючись на те, що
апеляційною інстанцією були порушені норми матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу колективне підприємство "УР" просить
залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу
без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для
її задоволення.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 12 червня 1992
року між позивачем та колективним підприємством "УР" укладено
договір оренди приміщення туалету в комплексі з магазином "СТ"
строком на 10 років.
Після закінчення строку дії даного договору, колективним
підприємством "УР" укладено договір оренди на вказані приміщення з
приватним підприємцем О-ко Тетяною Миколаївною на строк до 1 січня
2013 року.
1 серпня 2003 року за згодою сторін вказаний договір розірвано, а
орендовані приміщення повернуті орендодавцю.
Встановивши, що договір оренди між відповідачами укладено в
порушення вимог ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" про переважне право позивача на укладення
договору, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку про його недійсність в силу ст. 48 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, а тому підставно скасував рішення місцевого
суду в даній частині позовних вимог, яким припинено провадження у
справі.
Ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи висновки
попередніх судових інстанцій про необхідність припинення
провадження у справі в частині вимог про зобов'язання приватного
підприємця О-ко Тетяни Миколаївни звільнити орендоване приміщення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині спонукання
колективного підприємства "УР" продовжити дію договору оренди
приміщення туалету в комплексі з магазином "СТ", місцевий суд
виходив з того, що підстави для такого спонукання відсутні,
оскільки п. 13 договору оренди від 12 червня 1992 року передбачено
лише переважне право позивача перед третіми особами на продовження
договору, а не обов'язок колективного підприємства "УР" щодо
продовження договору за будь-яких обставин.
Доводи касаційної скарги про те, що вказані висновки попередніх
судових інстанцій в цій частині позовних вимог не відповідають
вимогам закону та порушують його переважне право на продовження
договору не заслуговують на увагу з таких підстав.
Визнавши недійсним спірний договір, суд визнав переважне право
позивача на укладання договору перед іншими особами.
Проте, вимоги позивача про спонукання відповідача продовжити дію
договору найму спірних приміщень на новий термін, з урахуванням
встановлених судом обставин справи, не ґрунтуються на нормах
матеріального права, а тому суд дійшов правильного висновку про
відсутність підстав для задоволення позову в даній частині.
Вказаний висновок апеляційного господарського суду є законним,
обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального
права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи
касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції зміні або
скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємця А-ко Ростислава Степановича
залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 16 грудня 2003 року у справі
№ 12/345-9/183 без змін.