ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 9/1242
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому засіданні “Добробут”, с. Голуб’ятин, Житомирської
матеріали касаційної обл. (далі – ТОВ “Добробут”)
скарги
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 20.01.2004
у справі господарського суду Житомирської області
№ 9/1242
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія
“Житомиробленерго”, м. Житомир
(далі – ВАТ “ЕК “Житомиробленерго”)
до ТОВ “Добробут”
про стягнення 87 534 грн. 80 коп.
представники:
позивача – Радківський В.Ю.
відповідача - Сероветкін О.А.
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 66365
грн. 73 коп. боргу за використану електричну енергію, 4342 грн.
39 коп. пені, 15961 грн. 11 коп. інфляційних, 865 грн. 65
коп. 3% річних.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 25.07.2003
позов задовольнив частково в сумі 21839 грн. 51 коп. , 863 грн.
99 коп. пені, 1085 грн. 25 коп. інфляційних, 178 грн. 30 коп. 3%
річних та судові витрати, відстрочивши виконання рішення.
Житомирський апеляційний господарський суд постановою від
20.01.2004 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково.
Рішення господарського суду Житомирської області від 25.07.2003
залишив без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення
посилання на відмову в задоволенні позову в частині стягнення
44526 грн. 22 коп. основного боргу 3590 грн. 03 коп. пені, 13283
грн. 32 коп. , інфляційних та 711 грн. 10 коп. , 3% річних у
зв’язку із пропуском строку позовної давності.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови
апеляційної інстанції з підстав невірного застосування норм
матеріального та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Між позивачем та сільськогосподарським виробничим кооперативом
“Дружба”, правонаступником якого став ТОВ “Добробут” був
укладений договір № 23 від 28.08.2000 на користування
електричною енергією. За несвоєчасні розрахунки за використану
енергію передбачена пеня у розмірі первісної ставки НБУ за кожну
добу до дня фактичної оплати.
01.10.2002 між сторонами укладено договір № 23 на користування
електричною енергією. Також між позивачем і СВК “Дружба” була
укладена угода про реструктуризацію боргу в сумі 73552 грн. 87
коп. зі щоквартальною сплатою 3677 грн. 64 коп. на протязі 5
років.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання згідно
ст. 214 ЦК на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу,
а також 3% річних з простроченої суми.
Апеляційний господарський суд всебічно і повно з’ясував всі
обставини справи, належним чином оцінив докази, що мали значення
для її розгляду і вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
25.07.2003 у справі № 9/1242 залишити без змін, касаційну скаргу
– без задоволення.