ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2004                             Справа N 4/241-03-6828

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому     Відкритого акціонерного товариства

судовому засіданні           “У” в особі Одеської дирекції,

касаційну скаргу             м. Одеса

на постанову                 від 02.12.2003

                             Одеського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 4/241-03-6828

господарського суду          Одеської області

за позовом                   Науково-виробничої приватної

                             компанії “Р”, м. Одеса

до                           Відкритого акціонерного товариства

                             “У” в особі Одеської дирекції,

                             м. Одеса

про   примусове виконання договору

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   господарського  суду  Одеської  області  від  21.10.03

затверджено   мирову   угоду,  укладену  між  Науково-виробничою

приватною  телефонною  компанією “Р” та Одеською  дирекцією  ВАТ

“У”.

Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від

02..12.03   ухвалу  господарського  суду  залишено   без   змін.

Апеляційна інстанція не прийняла до уваги доводи ВАТ “У” про те,

що  довіреність на ім’я виконуючого обов’язки директора Одеської

дирекції Ротар Н.Г., яка підписала мирову угоду, була відкликана

листом  ВАТ  “У” від 14.10.03, а тому в.о. директора  не  вправі

була підписувати мирову угоду.

Апеляційна інстанція послалася на ст. 70 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
        ,

згідно   якої   особа,   яка  видала  довіреність,   зобов’язана

сповістити  про  її  скасування особу, якій довіреність  видана.

Судом  встановлено, що в.о. Одеської дирекції ВАТ  “У”  на  день

підписання   мирової  угоди  не  було  відомо  про   відкликання

довіреності, а тому представник відповідача діяв в  межах  своїх

повноважень, вимоги закону не порушені.

У  касаційній скарзі Одеська дирекція ВАТ “У” просить  скасувати

ухвалу  господарського суду та постанову апеляційної  інстанції,

справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом

вимог ст. 27 ч. 3 ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Крім   того,  на  день  розгляду  справи,  21.10.03,  керівником

Одеської  дирекції з відповідними повноваженнями, у т.ч.  правом

укладення мирової угоди згідно з наказом від 09.10.03 за №  295-

до, є Є-ов В.В., що діє за дорученням ВАТ “У” від 14.10.03.

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх

повноту,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

За  заявою  позивача  - Науково-виробничої приватної  телефонної

компанії “Р” та відповідача – Одеської дирекції ВАТ “У” (а.с.25)

про затвердження мирової угоди, укладеної 13.10.03, ухвалою суду

від 21.10.03 мирову угоду затверджено.

Апеляційна  інстанція. розглядаючи справу повторно,  встановила,

що  Одеська дирекція ВАТ “У” в межах своєї компетенції має право

від  імені товариства представляти його інтереси в судах з усіма

правами,  наданими в процесі сторонам і третім особам,  укладати

угоди,  мирові угоди (п. 3.5 Положення про Одеську дирекцію  ВАТ

“У”).

З’ясовуючи повноваження представника Одеської дирекції ВАТ  “У”,

апеляційна інстанція встановила, що довіреність, яка була видана

виконуючому  обов’язки директора Одеської  дирекції,  відкликана

ВАТ “У” 14.10.03, тобто після підписання 13.10.03 мирової угоди.

Про   відкликання  довіреності  особа,  якій  була   видана   ця

довіреність, не була повідомлена, що також встановлено судом.

Відповідно  до  ч.  2  ст. 70 ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
          права  і

обов’язки,   що  виникли  внаслідок  дій  особи,   якій   видана

довіреність  до  того, як ця особа дізналася  або  повинна  була

дізнатися про її припинення, зберігають силу для того, хто видав

довіреність.

Судом  апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення

відхилені доводи відповідача про те, що у справі приймав  участь

неналежний  відповідач, а тому додаткова оцінка цих обставин  не

відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Вищий  господарський  суд України вважає юридичну  оцінку,  дану

місцевим  та  апеляційним  судами обставинам  справи  такою,  що

грунтується  на  матеріалах справи та  чинному  законодавстві  і

підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського

апеляційного господарського суду 02.12.03 у справі  №  4/241-03-

6828 – без зміни.