ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2004 Справа N 2-2/1103-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "А" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 17
листопада 2003 року у справі № 2-2/1103-2003 за позовом товариства
з обмеженою відповідальністю "К" до закритого акціонерного
товариства "А" про спонукання передати товар зі зберігання, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2000 року товариство з обмеженою відповідальністю "К"
звернулось до арбітражного суду Автономної Республіки Крим з
позовом до закритого акціонерного товариства "А", з урахуванням
уточнених позовних вимог, про стягнення 141973,24 грн. та 25000
грн. моральної шкоди, посилаючись на невиконання відповідачем
взятих на себе зобов'язань по зберіганню його майна.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30
вересня 2003 року в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
17 листопада 2003 року рішення місцевого суду скасовано, а позов
задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача
141973,24 грн. та судові витрати. В іншій частині позову
відмовлено.
В касаційній скарзі та доповненні до неї, поданому 27 квітня 2004
року, відповідач просить скасувати вказану постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, а рішення суду
першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що при
винесенні постанови були порушені норми процесуального права та
неправильно застосовані норми матеріального права.
В судовому засіданні оголошена перерва до 28 квітня 2004 року для
вирішення питання щодо заявленого відводу та надання представнику
відповідача можливості ознайомлення з матеріалами справи.
Клопотання представника відповідача про здійснення аудіозапису
судового засідання та повторне клопотання від 28 квітня 2004 року
про відкладення розгляду справи для надання можливості іншому
представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи
відхилені.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доповнення до неї,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної
сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з
питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вироком Керченського
міського суду від 29 квітня 2003 року у справі № 1-44/2003р.
працівників відповідача Ко-ву А.Н., завідуючу складом готової
продукції, і Б-ву Н.Г., начальника підготовчої дільниці засуджено
за розкрадання майна, переданого позивачем на зберігання за
накладними № 002/1, № 002/3, № 002/5, № 002/6 від 5 лютого 1998
року та № 5/002 від 30 березня 1998 року, № 3 від 2 лютого 1998
року.
Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив з того, що акт про
прийняття товарно-матеріальних цінностей на відповідальне
зберігання від 5 лютого 1998 року та відповідні накладні не можуть
бути доказами укладання угоди, здійсненої у відповідності з
вимогами чинного законодавства, оскільки Ко-ва А.Н. і Б-ва Н.Г не
мали повноважень щодо укладання угод, а отже відсутні підстави й
для відшкодування позивачу шкоди, нанесеної діями працівників
відповідача при здійсненні ними своїх службових обов'язків
відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки вказані особи перевищили межі своїх повноважень.
Місцевий суд дійшов також висновку про відсутність підстав для
задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 25000
грн., в зв'язку з безпідставністю і недоведеністю позову в цій
частині.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про необхідність його скасування та
часткове задоволення позову, посилаючись на те, що матеріали
справи свідчать про наявність згоди керівників сторін щодо
укладання відповідної угоди, акт від 5 лютого 1998 року про
прийняття продукції на відповідальне зберігання підписаний
посадовими особами, на ньому має місце відбиток печатки
відповідача, що свідчить про укладення між сторонами договору
зберігання.
Отже, закрите акціонерне товариство "А" відповідає за майно, що
передано йому на відповідальне зберігання і втрачено під час
зберігання, в розмірі вартості втраченого майна відповідно до ст.
419 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Проте, як з висновком місцевого суду про безпідставність позову,
так і з протилежним висновком апеляційної інстанції про наявність
таких підстав, погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на
неповно встановлених обставинах справи, без залучення до участі у
справі осіб, прав та обов'язків яких стосуються прийняті у справі
судові рішення.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що працівники
відповідача викрали майно, що належить позивачу, при виконанні
службових обов'язків, з перевищенням наданих їм повноважень.
Згідно Кодексу законів України про працю дані особи несуть
матеріальну відповідальність у визначеному законом порядку і
розмірі. Отже даний спір зачіпає їх права та охоронювані законом
інтереси.
Відповідно до п. 3 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є
в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський
суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків
осіб, які не були залучені до участі в справі.
Виходячи з наведеного, рішення і постанова у справі підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід встановити фактичні обставини
справи, вирішити питання про залучення до участі у справі усіх
осіб, прав та обов'язків яких стосуються спірні відносини та
перевірити підвідомчість даної справи господарським судам.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "А"
задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17 листопада 2003 року та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 30 вересня 2003 року у справі № 2-2/1103- 2003
скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.