ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
28.04.2004                                справа N 2/144
 
  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши  у               ДПІ у м. Чернівці
відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу
 
на  постанову                Львівського апеляційного
                             господарського суду від 17.11.2003
 
у справі                     № 2/144
 
господарського суду          Чернівецької області
 
за позовом                   КП МТК "КР"
 
до                           ДПІ у м. Чернівці
 
про                          визнання недійсними податкових
                             повідомлень-рішень
 
        в судовому засіданні взяли участь представники:
 
від позивача:                         присутній
від відповідача:                      присутній
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.06.2003 у
справі №   2/144,   залишеним   без  змін  постановою  Львівського
апеляційного господарського суду від 17.11.2003 позов  задоволено:
податкові  повідомлення-рішення  ДПІ у м.  Чернівці № 0001602600/0
від  29.12.2001  та  №  0001602600/1  від  07.03.2003  в   частині
донарахування  235  700  грн.  податку на прибуток та застосування
штрафних санкцій з зазначеної суми визнано недійсними.
 
У касаційній скарзі ДПІ у м.  Чернівці просить скасувати постанову
Львівського   апеляційного  господарського  суду  від  17.11.2003,
рішення господарського суду Чернівецької області від 24.06.2003  у
справі № 2/144 та прийняти нове рішення,  яким у позові відмовити,
посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права,  а саме: п. 1.31 ст. 1
Закону   України   "Про   оподаткування    прибутку   підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
         (в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР),  п. 4.2 ст.
4 Закону України "Про податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) та ст.  ст.
42, 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Заслухавши пояснення   представників   позивача   та  відповідача,
перевіривши  матеріали  справи  та  проаналізувавши  на   підставі
встановлених  в  них  фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної  інстанції  норм  матеріального  і
процесуального  права,  колегія  суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку,  що касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Господарськими судами  першої та апеляційної інстанції встановлено
наступне.
 
Податковим повідомленнями-рішеннями   ДПІ   у   м.   Чернівці  від
29.12.2002  №  0001602600/0  та  від  07.03.2003  №   0001602600/1
позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на
прибуток в розмірі 595 350 грн.,  в т.ч. основний платіж - 396 900
грн.,  штрафні  санкції  -  198  450 грн.  Підставою для прийняття
податкових  повідомлень-рішень  став  акт  від   13.12.2002   "Про
результати    перевірки    щодо   дотримання   вимог   податкового
законодавства КП МТК "КР" за ІV-й квартал 2001 р.  - 9  міс.  2002
р."
 
Позивач звернувся до господарського суду з  позовом  про  визнання
недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень у  частині
донарахування   135  700  грн.  податку  на  прибуток  з  вартості
отриманого  від  підприємця  К-би  В.В.  музичного  та  світлового
обладнання  і  донарахування  100  000 грн.  податку на прибуток з
вартості безоплатно наданих підприємцю К-бі В.В.  послуг на  право
встановлення контейнерів,  посилаючись на неправильне застосування
відповідачем п.п.  4.1.6 п.  4.1 ст.  4 та порушення п.п. 4.2.5 п.
4.2 ст.  4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
         (в редакції від 22.05.1997 № 283/97-ВР).
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає,  що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно  дослідили
всі  обставини  справи  і  прийшли  до  правильного  висновку щодо
законності і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
 
Відповідно до ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          колегія  суддів
Вищого  господарського  суду України виходить з фактичних обставин
справи, встановлених господарськими судами.
 
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що 06.11.2001 Чернівецький міськвиконком прийняв рішення №  918/22
"Про  оформлення  права  комунальної  власності на будівлю по вул.
Руській,  173 та прийняття у власність територіальної  громади  м.
Чернівці  рухомого  майна",  пунктом  3  якого вирішено прийняти у
комунальну  власність  територіальної   громади   від   приватного
підприємця К-би В.В. світлове та звукове обладнання у кількості 62
одиниці;  а пунктом 5.1 вказаного рішення  виконком,  як  власник,
передав  зазначене  обладнання  до  статутного  фонду КП МТК "КР".
Підставою для  прийняття  у  комунальну  власність  територіальної
громади м. Чернівці вказаного майна була письмова заява приватного
підприємця К-би В.В. від 30.10.2001.
 
04.12.2001 на  виконання  зазначеного  вище  рішення Чернівецького
міськвиконкому  №  918/22  від  06.11.2001   відбулася   комісійна
прийомка-передача 62 одиниць світлового  та  звукового  обладнання
загальною вартістю 452 470,20 грн.  від приватного підприємця К-би
В.В.  у комунальну власність територіальної громади м. Чернівці та
передача зазначеного майна, як комунальної власності, на баланс КП
МТК "КР".  Зазначена операція оформлена актом приймання-передачі у
комунальну  власність  територіальної  громади  м.  Чернівці та на
баланс КП МТК "КР" від 04.12.2001,  який  підписано  представником
міськвиконкому   Б-ко  С.В.,  приватним  підприємцем  К-бою  В.В.,
посадовими особами КП МТК "КР" та затверджено  05.12.2001  міським
головою. Зазначеним актом підтверджено факт передачі світлового та
звукового обладнання приватним підприємцем  К-бою  до  комунальної
власності  територіальної  громади  м.  Чернівці  та факт передачі
територіальною громадою м. Чернівці вказаного обладнання на баланс
КП МТК "КР".
 
Накладна № 1 від  14.12.2001  про  передачу  на  баланс  МТК  "КР"
зазначеного обладнання також підписана особами,  які підписали акт
приймання  -  передачі  від  04.12.2001.  В  якості  підстави  для
складання названої накладної зазначено акт приймання-передачі.
 
Відповідно до   Положення   "Про   державну  реєстрацію  суб'єктів
підприємницької діяльності" ( 740-98-п ) (740-98-п)
        , затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів    України     від     25.05.1998     №     740
Ліцензійно-реєстраційною   палатою   Чернівецького  міськвиконкому
16.04.2002 проведено реєстрацію збільшення статутного фонду КП МТК
"КР" до 3686,6 тис.  грн. (3234,1 тис. грн. станом на 27.06.2001 +
452,5  тис.  грн.  вартість  обладнання  =  3686,6   тис.   грн.).
Вищевказане  підтверджує  факт  передачі  світлового  та звукового
обладнання у якості додаткового внеску до статутного фонду КП  МТК
"КР".
 
Обладнання було   оприбутковано   на   баланс   підприємства,   як
поповнення статутного фонду.
 
Таким чином,   господарськими   судами   першої   та   апеляційної
встановлено  факт передачі Чернівецьким міськвиконкомом світлового
та звукового обладнання як внеску до статутного фонду комунального
підприємства   (позивача)   і   проведення  реєстрації  збільшення
статутного фонду у встановленому законом порядку.
 
Враховуючи, що відповідно п.п.  4.2.5 п.  4.2 ст. 4 Закону України
"Про   оподаткування   прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          не
включаються до складу валового доходу  суми  коштів  або  вартість
майна,  що  надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій
або реінвестицій у корпоративні права,  емітовані таким  платником
податку,  в  тому  числі  грошові  або  майнові  внески,  згідно з
договорами  про  спільну  діяльність  на  території  України   без
створення  юридичної  особи,  висновки  господарського  суду  щодо
безпідставного донарахування відповідачем 135, 7 тис. грн. податку
на   прибуток   з  даної  господарської  операції  є  законним  та
обгрунтованим.
 
Щодо донарахування  податку  на  прибуток  з  вартості  безоплатно
наданих   приватному   підприємцю   К-бі   В.В.  послуг  на  право
встановлення торгівельних об'єктів слід зазначити наступне.
 
Господарськими судами  встановлено,  що  згідно  з  розпорядженням
голови  Чернівецького  міськвиконкому від 20.06.2001 № 358-р " Про
затвердження плати за придбання  права  на  встановлення  об'єктів
торгівлі  на  території  КП  МТК  "КР"  та  рішенням Чернівецького
міськвиконкому від  06.11.2001  №  918/22  "Про  оформлення  права
комунальної власності   на   будівлю   та  прийняття  у  власність
територіальної громади м. Чернівці рухомого майна" орган місцевого
самоврядування у спірний період фактично виступив продавцем послуг
на встановлення та розміщення об'єктів торгівлі  на  території  КП
МТК "КР".
 
З огляду    на    викладене,   цілком   правомірним   є   висновки
господарського  суду   щодо   відсутності   у   позивача   об'єкта
оподаткування.
 
За таких     обставин     постанова    Львівського    апеляційного
господарського суду від 17.11.2003 у  справі  №  2/144  відповідає
вимогам  чинного  законодавства  і фактичним обставинам справи,  у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
 
Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1 ст.
111-9,   111-11   Господарського   процесуального  права   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ДПІ у м.  Чернівці залишити  без  задоволення,  а
постанову   Львівського   апеляційного   господарського  суду  від
17.11.2003 у справі № 2/144 - без змін.