ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 15480/5-30
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представника позивача А.А.А. (дов. від 12.11.03),
розглянувши касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "SSS"
на ухвалу від 15 жовтня 2003 року господарського суду
Харківської області та постанову від
23 грудня 2003 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 15480/5-30
за позовом Державної акціонерної компанії "SSS"
до приватного підприємства "XXX"
про 2724835 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 15 жовтня 2003 року господарського суду Харківської
області (суддя П. Тихий), залишеною без змін постановою від 23
грудня 2003 року Харківського апеляційного господарського суду
(судді В.Демченко, Ю.Такмаков, С.Барбашова), відстрочено виконання
рішення від 25 лютого 2002 року господарського суду Харківської
області у даній справі до 25 серпня 2004 року.
Судові акти господарських судів мотивовані відсутністю у
відповідача достатніх коштів та майна для виконання судового
рішення і проведенням відповідачем заходів щодо погашення
кредиторської заборгованості.
Державна акціонерна компанія "SSS" вважає, що зазначені рішення і
постанова підлягають скасуванню з огляду на порушення
господарськими судами приписів статті 121 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і просить ухвалити нове
рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочку
виконання рішення.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте приватне підприємство "XXX" право на подання
відзиву на касаційну скаргу не використано і його представник в
судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставою для відстрочки рішення є конкретні
обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його
неможливим у строк.
При цьому господарський суд повинен враховувати матеріальні
інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у
виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці
держави тощо.
Водночас, зазначена стаття обумовлює право господарських судів
змінювати строки виконання рішень надзвичайністю таких випадків.
Господарський суд Харківської області ухвалив рішення у даній
справі 25 лютого 2002 року (в тексті ухвали, що оспорюється,
помилково зазначено 25 лютого 2003 року) і відстрочив його
виконання на один рік - до 25 лютого 2003 року.
Повторну заяву про відстрочку рішення відповідач, як і при першому
зверненні до господарського суду, обгрутовує незакінченими
провадженнями у господарських спорах про стягнення заборгованості,
і господарські суди, з урахуванням недостатності майна боржника
для виконання рішення, задовольнили її.
Колегія суддів вважає такі висновки господарських судів не
мотивованими.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що у
приватного підприємства "XXX" на день прийняття ухвали були
відсутні грошові кошти чи майно для виконання рішення у даній
справі. Відповідно до заявленого цією стороною клопотання такі
матеріали були передані правоохоронним органам у зв'язку з
проведенням оперативних дій стосовно боржників відповідача.
Слід також звернути увагу на те, що господарські суди дійшли таких
висновків з урахуванням фінансового стану лише відповідача і не
з'ясували стану іншого учасника судового процесу, а отже і
негативні наслідки для нього повторної відстрочки виконання
рішення, у тому числі через інфляційні процеси в економіці
держави.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим і апеляційним
господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх
сукупності і судова колегія дійшла висновку про неповне
встановлення обставин надання повторної відстрочки приватному
підприємству "XXX" виконання рішення та обумовлену цим
неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим
ухвала від 15 жовтня 2003 року господарського суду Харківської
області та постанова від 23 грудня 2003 року Харківського
апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа
передачі на новий розгляд до господарського суду Харківської
області, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування обставин, з якими процесуальний закон пов'язує надання
відстрочки виконання рішення, у тому числі в контексті
винятковості даного випадку, і залежно від установленого ухвалити
відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії "SSS" задовольнити
частково.
Ухвалу від 15 жовтня 2003 року господарського суду Харківської
області та постанову від 23 грудня 2003 року Харківського
апеляційного господарського суду у справі № 15480/5-30 скасувати,
справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій