ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N Д 3/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Грека Б.М.
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.01.2004 р.
у справі № Д3/10 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом ВАТ "YYY"
до ТОВ "XXX"
про зміну способу виконання рішення суду
в судовому засіданні взяли участь представники :
ВАТ "YYY": А.А.А. - дов. № 3/12-68 від 14.01.2004 p.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "YYY" звернулось до арбітражного суду Дніпропетровської
області з позовом до ТОВ "XXX" про витребування майна з
незаконного володіння.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
09.10.2001р. позовні вимоги задоволено, зобов'язано ТОВ "XXX"
повернути ВАТ "YYY" автомобіль КАМАЗ XXXX1, державний номер XX-X5
ДНТ, номер двигуна XXXXX1, 1991 року випуску.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.03.2002 р. зазначене рішення залишено без змін.
20.10.2003 р. ВАТ "YYY" звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з заявою про зміну способу виконання
рішення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
05.11.2003 року (суддя С.Г. Юзіков) по справі Д3/10 спосіб
виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області
змінений, з відповідача стягнуто на користь позивача 20 642 грн.
44 коп. - суму вартості транспортного засобу.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ "XXX" звернулось до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 05.11.2003 р. скасувати, та прийняти
нове рішення, яким відмовити ВАТ "YYY" у задоволенні заяви про
зміну способу виконання рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 09.10.2001р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.01.2004 р. (судді: Белінська В.О. - головуючий, Павловський
П.П., Євстигнеєв О.С.) апеляційну скаргу ТОВ "XXX" залишено без
задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 05.11.2003 р. залишено без змін.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" просить
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.01.2004р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким
відмовити ВАТ "YYY" у задоволенні заяви про зміну способу
виконання рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, про наявність правових підстав для часткового
задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при наявності обставин,
що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за
заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи
його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який
видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це
питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його
заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи,
може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.
Статтею 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що судове рішення
приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі
докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої
сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими
інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для
господарського суду не є обов'язковим.
Разом з тим, оскаржувані ухвала та постанова прийняті за неповно
встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної
оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, 10.12.2001 р. державним виконавцем ВДВС H-ського району
на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області
у справі № Д3/10 була прийнята постанова про відкриття виконавчого
провадження.
12.03.2003 р. державним виконавцем було складено акт пор
відсутність у ТОВ "XXX" автомобіля КАМАЗ д/н XX-X5 ДНТ та прийнята
постанова від 17.03.2003 р. про повернення виконавчого документу
на підставі ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
у разі відсутності відомостей про місце знаходження
майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині
першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна,
яка затверджується начальником відповідного відділу державної
виконавчої служби.
Тобто, органи ВДВС зобов'язані вживати заходи по розшуку майна
боржника.
Доказів розшуку майна надано не було та судом не витребувано.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що автомобіль
КАМАЗ зареєстрований в органах ДАІ за позивачем.
Судами попередніх інстанцій передчасно зроблено висновок щодо
неможливості виконання рішення суду стосовно вилучення автомобіля.
Приймаючи оскаржувані ухвалу та постанову, судами першої та
апеляційної не були витребувані докази по розшуку майна боржника.
Згідно ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції належним чином
не з'ясовані дійсні обставини справи, не дана належна оцінка всім
зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та
висновки суду належним чином законодавчо не обґрунтовані.
За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.01.2004 р. та ухвала господарського
суду Дніпропетровської області від 05.11.2003 р. не відповідають
фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, в
зв'язку з чим зазначені судові рішення підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "XXX" на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.01.2004 р. у справі № Д
3/10 задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.01.2004 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 05.11.2003 р. у справі № Д 3/10 скасувати.
3. № Д 3/10 направити до господарського суду Дніпропетровської
області на новий розгляд.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді Б.М. Грек
О.В. Яценко