ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 37/16
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу Південної міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Кривому Розі
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
від 28.10.2003
у справі N 37/16 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом відкритого акціонерного товариства "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у
м. Кривому Розі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача Кращенко М.Г. дов. N 52-16/24 від 21.01.2004
від відповідача Золотарьова М.К. дов. N 4446/10/100 від
12.03.2004, Шевченко Н.О. дов. N 4447/10/100 від 12.03.04
В С Т А Н О В И В:
У зв'язку зі змінами у складі колегії касаційна скарга
розглянута новим складом колегії з дотриманням вимог ст. 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В червні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" пред'явило в суді позов до
Державної податкової інспекції в Інгулецькому районі м. Кривого
Рогу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
N 0000142600/0 від 20.05.2003 яким визначено податкове
зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 208174,81 грн.
та штрафні санкції в сумі 104087,41 грн. та N 0000362301/0 від
20.05.2003 яким визначено податкове зобов'язання по податку на
додану вартість в сумі 402602,37 грн. та штрафні санкції в сумі
201301,18 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
30.07.2003 (суддя Кеся Н.Б.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що
понесені витрати на спорудження та придбання основних засобів, які
не використовуються позивачем в оподатковуваних операціях звітного
періоду він не має права відносити суми ПДВ понесені з такими
витратами до податкового кредиту.
Крім того, якщо основний засіб не використовується в
оподатковуваних операціях звітного періоду, а також не
амортизується, він не переносить свою первісну вартість на
створений продукт діяльності, і отже, не приймає участі в
господарській діяльності підприємства.
Позивачем не надані заперечення щодо донарахування ПДВ з
орендних платежів, а тому позовні вимоги щодо визнання недійсним
повністю податкового повідомлення від 20.05.2003 N 0000142600/0
заявлені безпідставно.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 28.10.2003 (судді: Тищик І.В., Євстигнеєв О.С.,
Павловський П.П.) рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 30.07.2003 скасовано. Позов задоволено.
Визнано недійсним податкові повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу від
20.05.2003 N 0000142600/0 та N 0000362301/0.
Скасовуючи рішення та задовольняючи позов, апеляційний
господарський суд виходив з того, що норми Законів України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
припускають неоднозначне
трактування прав та обов'язків платника податку (позивача), а
саме: з одного боку - включення сум ПДВ до складу податкового
кредиту може здійснюватися незалежно від строків введення в
експлуатацію основних фондів, з іншого - для отримання права на
податковий кредит по придбаним основним фондам необхідна їх участь
у господарській діяльності.
З посиланням на п.п 4.4.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
апеляційний
господарський суд прийняв рішення на користь платника податку.
В касаційній скарзі Південна міжрайонна державна податкова
інспекція у м. Кривому Розі просить постанову апеляційного
господарського суду скасувати і залишити без змін рішення
господарського суду, посилаючись на неправильне застосування
п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Під час слухання справи була оголошена перерва з 16.03.2004
на 27.04.2004.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
29.05.2003 Державною податковою інспекцією у Інгулецькому
районі Кривого Рогу за результатами планової комплексної
документальної перевірки ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний
комбінат" складено акт, в якому зазначено, що позивачем допущено
порушення п.п 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
при здійсненні операцій з оплати
вартості послуг за договорами оренди" і як наслідок несплату
податку на додану вартість в сумі 4536,04 грн.
Крім того, позивачем допущено завищено податковий кредит при
виконанні об'єктів незавершеного будівництва. Основні фонди в
експлуатацію не введені. Будівельно-монтажні роботи не відносяться
до складу валових витрат, не підлягають амортизації, у зв'язку з
чим не приймають участь у господарській діяльності, сума податку
на додану вартість до податкового кредиту не включається.
Не включається до податкового кредиту податок на додану
вартість по операціям з придбання обладнання не введеного в
експлуатацію.
При цьому податковою інспекцією зроблено висновок про
порушення ВАТ "Південний ТЗК" п.п. 7.4.1, п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
На підставі акту Державною податковою інспекцією у
Інгулецькому районі м. Кривого Рогу прийняті 20.05.2003
повідомлення-рішення N 0000142600/0 та N 0000362301/0 якими
визначені податкові зобов'язання і застосовані штрафи на суму
312262,22 грн. та на суму 603903,55 грн.
Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів
справи податкові зобов'язання позивачу визначені по операціям з
оренди, по незавершеному будівництву, по обладнанню, яке не
прийнято в експлуатацію.
Задовольняючи позов та визнаючи недійсним податкове
повідомлення рішення N 0000142600/0 від 20.05.2003, яким було
визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість від
операцій по оренді на суму 4536,0 грн., апеляційний господарський
суд в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо повного,
всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи не навів
ніяких обґрунтувань щодо наявності чи відсутності такого
порушення.
В акті перевірки (а.с. 41) зазначено, що позивачем виправлено
помилки, допущені при визначені податкових зобов'язань по договору
оренди, але при цьому допущено порушення вимог п.17.2 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
У зв'язку з тим, що відповідачем прийнято одне податкове
повідомлення-рішення N 0000142600/0 від 20.05.2003, апеляційним
господарським судом обставини пов'язані з донарахуванням ПДВ в
сумі 4536,0 грн. як і штрафних санкцій не досліджувались,
враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, що
позбавляє провести відповідні розрахунки, погодитись з висновком
апеляційного господарського суду про визнання недійсним цього акту
недійсним повністю не можна.
Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним
господарським судом п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
при визнанні недійсним
оспорюваних податкових повідомлень-рішень при здійсненні
господарських операцій щодо незавершеного будівництва та
обладнання, які не прийняті в експлуатацію є помилковими і такими,
що не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Отже, зі змісту наведеної частини першої підпункту 7.4.1
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вбачаються дві самостійні підстави формування
податкового кредиту: перша - із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу); друга - із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням основних фондів чи нематеріальних
активів, що підлягають амортизації.
Стосовно другої складової податкового кредиту звітного
періоду слід зазначити, що частиною 2 підпункту 7.4.1
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що суми податку на додану вартість,
сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають
амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого
звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію
основних фондів, а також від того, чи мав платник податку
оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Апеляційним господарським судом встановлено, що визначені
податковою інспекцією позивачу податкові зобов'язання по податку
на додану вартість, за винятком ПДВ по орендним операціям,
складаються з сум податку на додану вартість, які сплачені
(нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
спорудженням основних фондів та обладнання, що підлягають
амортизації.
Закон "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не пов'язує право на включення
до складу податкового кредиту такого звітного періоду сум податку
з тим, чи введено основні фонди в експлуатацію, а тому позивач мав
правові підстави на включення сплачених ним сум податку до
податкового кредиту, так як основні фонди підлягали амортизації.
Посилання касатора на норми Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не спростовують висновків
апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Кривому Розі задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 28.10.2003 скасувати в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 0000142600/0 від 20.05.2003, судових витрат
і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
В решті постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду залишити без змін.