ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 32/828
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого
Волковицької Н.О., Фролової Г.Н.
за участю представників:
позивача А.А.А. дов. від 26.11.2003 р., Б.Б.Б.
дов. від 01.01.2004 р.
відповідача В.В.В. дов. від 21.01.2003 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у P-ському
районі м. Києва
на постанову від 26.02.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 32/828 господарського суду міста Києва
за позовом Приватного підприємства "XXX"
до Державної податкової інспекції у
P-ському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення ДПІ у P-ському
районі м. Києва від 16.10.2003 р.
№ 000134/2302/3
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2003р. (суддя
Хрипун О.О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме
визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у P-ському
районі міста Києва від 16.10.2003р. № 000134/2302/3.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не
довів факту порушення податкового законодавства збоку позивача,
оскільки припустився порушення підпункту 1.7 пункту 1 "Порядку
оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання
податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької
діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями, та
іншими відокремленими підрозділами" ( z1023-02 ) (z1023-02)
затвердженого
наказом ДПА України від 16.09.2002 року №429, зареєстрованого у
Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за № 1023/7311
/надалі Порядку... ( z1023-02 ) (z1023-02)
/ шляхом визначення податкового
зобов'язання на підставі балансових рахунків, а не первинних
документів податкового та бухгалтерського обліку.
За апеляційною скаргою ДПІ у P-ському районі міста Києва Київський
апеляційний господарський суд /у складі головуючого Новікова М.М.,
Мартюк А.І., Мачульського Г.М./ переглянувши рішення
господарського суду міста Києва від 15.12.2003 року в апеляційному
порядку, постановою від 26.02.2004 року залишив його без змін з
тих же підстав.
ДПІ у P-ському районі міста Києва подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26.02.2004 року, в якій просить рішення та
постанову у справі скасувати, в задоволенні позовних вимог
відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального права.
При цьому, заявник у касаційній скарзі звертає увагу суду на те,
що відповідно до пункту 1.12 акту зазначено, що при перевірці
використано податкову звітність, банківські первинні документи,
книги придбання та продажу, акти виконаних робіт, прибуткові та
видаткові накладні та інші первинні документи. Дані синтетичних
балансових рахунків використовувались перевіркою разом з
підтверджуючими такі суми первинними документами.
Крім того, відповідно до "Порядку оформлення результатів
документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного
законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними
особами, їх філіями, відділеннями, та іншими відокремленими
підрозділами" ( z1023-02 ) (z1023-02)
затвердженого наказом ДПА України від
16.09.2002 року №429, зареєстрованого у Міністерстві юстиції
України 29.12.2002 року за № 1023/7311 факти порушень
підтверджуються поясненнями посадових осіб. За поясненням
головного бухгалтера підприємства від 18.04.2003 року усі
невідповідності по валових доходах та валових витратах виникли в
зв'язку з помилками при їх визначенні, несвоєчасному наданні
первинних документів до бухгалтерії підприємства та наступними
уточненнями після здачі звітів.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів заявника
заперечує як не обґрунтовані та просить рішення господарського
суду м. Києва від 15.12.2003 року та постанову Київського
апеляційного суду від 26.02.2004 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством "XXX"
до господарського суду міста Києва був заявлений позов про
визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у
P-ському районі м. Києва від 16.10.2003р. № 000134/2302/3 про
визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у
сумі 11830400 грн. та фінансових санкцій у розмірі 11522190 грн.
Підставою прийняття оспорюваного повідомлення - рішення є акт від
16.04.03 р. № 47/23-1211-30220909 та рішення про результати
розгляду скарги ДПА України №15512/7/25-1215 від 7.10.03 р.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, що за перевіряємий період з
1.01.2000 року по 1.01.2003 року позивач порушив вимоги пункту 5.9
статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 та
підпункту 11.3.6 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, в результаті
чого занижено податок на прибуток за 2000-2002 роки на суму
11839400 грн.
Господарський суд міста Києва відмовив в задоволенні позовних
вимог, а Київський апеляційний господарський суд залишив рішення
без змін посилаючись лише на недоведеність відповідачем факту
порушення податкового законодавства збоку позивача, в зв'язку з
тим, що останній припустився порушень підпункту 1.17 пункту 1
Порядку ( z1023-02 ) (z1023-02)
.
Зазначеним пунктом передбачено, що факти виявлених порушень
податкового та валютного законодавства викладаються в акті
документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із
посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в
бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність
зазначених фактів.
Господарським судом міста Києва та апеляційним судом не прийнято
до уваги посилання відповідача на пункт 1.12 акту перевірки від
16.04.03 р. № 47/23-1211-30220909, оскільки податкову звітність,
банківські, первинні документи, книги придбання та продажу, акти
виконаних робіт, прибуткові та видаткові накладні та інші первинні
документи перевіряючими використані у вибірковому порядку.
Проте ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не встановили
в рішенні які документи використані та чи стосуються вони спірних
відносин, не дослідили змісту цих документів, їх впливу на базу
оподаткування превіряемих звітних періодів та не дали оцінку іншим
доказам, які містяться у матеріалах справи та на які посилаються
сторони. Зокрема не дана оцінка поясненням головного бухгалтера
Д.Д.Д., Аудиторському висновку та іншим. Судами взагалі не
досліджувався факт наявності чи відсутності заниження податку на
прибуток у перевіряемому періоді.
Крім того, згідно підпінкту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене
контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього
пункту ( 2181-14 ) (2181-14)
, є помилковим, покладається на платника
податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Аналіз наведених приписів також залишився поза увагою судів, в той
час як це має суттєве значення для правильного застосування норм
матеріального права та вирішення спору по суті.
Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні
дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом
порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких
ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини,
які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими
судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та
прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної
правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що,
враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення
господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного
суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для
справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду міста Києва
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове
рішення.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2003року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.02.2004 року у справі № 32/828 скасувати, справу направити до
господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у P-ському районі
- задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Г. Фролова