ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 32/432
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
- відповідача А. Анікін
розглянув ДПІ у Печерському районі м. Києва
касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у справі № 32/432
за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва
до ТОВ “Доваріс”, приватного підприємства
“Партнер”
про визнання недійсною угоди та стягнення одержаного за нею
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.10.2003 (суддя
О.Храпун) у позові відмовлено, так як позивачем не виконані
імперативні умови Закону України “Про державну податкову службу”
( 509-12 ) (509-12)
стосовно розкриття, припинення та розслідування
злочинів, які віднесені до компетенції податкової міліції,
ст. 19 Закону в частині розшуку винних осіб, які ухиляються від
сплати податків, невиконання законодавства щодо запобігання
злочинам у сфері оподаткування.
Крім того, податковий орган не прийняв рішення про донарахування
та стягнення податків, застосування санкцій до юридичної особи,
яка діяла всупереч інтересам держави у відповідності до ст. 4
Закону України “Про порядок погашення зобовЎЇязань платників
податків” ( 2181-14 ) (2181-14)
скасування державної реєстрації не є
підставою для визнання недійсними господарських договорів, що
випливає згідно з п. 2 роз’яснень Вищого господарського суду
України № 02-5/334 від 12.09.96 “Про деякі питання практики
вирішення спорів, пов’язаних із створенням реорганізацією,
ліквідацією підприємств, визначення безповоротної фінансової
допомоги ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не передбачено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.01.2004 (судді О.Муравйов, В.Шипко, О.Вербицька /рішення суду
по цій справі залишено без змін, так як відповідно до судової
практики, зокрема, викладеної у постанові Верховного Суду
України від 10.06.2003 у справі № А9/462 визнання недійсними
установчих документів платника податків не є підставою для
визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання
юридично значимих дій недійсними.
ДПІ у Печерському районі просить судові рішення по цій справі
скасувати, так як судами не враховано роз’яснення Вищого
господарського суду України від 12.03.99 № 02-5/111, яке
передбачає у випадку скасування державної реєстрації визнання
недійсними угод, які укладені господарюючим суб’єктом, не
враховано п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними” від
28.04.78 № 3, особи зазначені як засновники ТОВ “Доваріс”
ніякого відношення до створення цього підприємства не мають.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає можливим частково
задовольнити касаційну скаргу з наступних підстав.
Створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності
(юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності –
“фіктивне підприємство” визначено виключно у ст. 205 нового
Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
, факт фіктивного
підприємства може встановлюватись винятково у порядку
кримінального судочинства, а не цивільного або господарського
(відповідно до ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України,
ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
З огляду на зазначене судом має бути витребувано рішення суду по
кримінальній справі, що відповідає вимогам та завданням, які
покладені на податкову міліцію згідно ст. 19 Закону України “Про
державну податкову службу” ( 509-12 ) (509-12)
.
При новому розгляді справи повинно бути дослідження додержання
правил реєстрації юридичних осіб у реєструючому органі,
з’ясуванні обставин, пов’язаних із перевіркою осіб та фотокарток
на документах, в тому числі визначення чинності документів під
час їх реєстрації, в тому числі із застосуванням технічних
засобів, тощо.
Крім того, слід врахувати та визначити особливості застосування
відповідних роз’яснень Вищого господарського суду України від
12.03.99 в частині, що не суперечить ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ГК
України, врахувати що роз”яснення на які посилається скаржник
базувалися на Законах України, які втратилт силу, звернути
увагу, що ЦК надавав право визнавати недійсними угоди, а
господарський кодекс- зобов”язання, дослідити можливості
застосування ст. 10 Закону України “Про державну податкову
службу” ( 509-12 ) (509-12)
виходячи із змісту ч. 2 ст. 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва
задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду у
справі № 32/432 від 13.01.2004 та рішення суду по цій справі
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.