ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.01.2004 Справа N 3/118-15/217
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємця А.А.А. на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 15.10.2003 року у справі №3/118-15/217 за
позовом Приватного підприємця А.А.А. до Акціонерного товариства
"XXX" в особі Н-ської філії АТ "XXX" про визнання договору
недійсним і виключення майна із застави,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Львівської області з позовною заявою до відповідача про визнання
договору застави неукладеним, посилаючись на те, що між ними при
укладенні договору застави майна не було досягнуто згоди щодо його
істотних умов, оскільки у зазначеному договорі відсутній опис
заставленого майна, який є необхідним відповідно до вимог закону.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнював
і доповнював вимоги та просив визнати спірний договір недійсним на
підставі 56 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
і виключити із застави майно.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.07.2003 року
провадження у справі припинено.
Доповідач Вовк І.В.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
15.10.2003 року зазначена судова ухвала скасована, і справа
передана на розгляд суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційний суд неправильно
застосував норми матеріального права, і тому просить прийняту ним
постанову скасувати.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
припиняє провадження у справі, якщо
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу , який в межах
своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами,
про той же предмет і з тих же підстав;
3) заявник не вжив заходів досудового врегулювання спору у
випадках, передбачених статтею 5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і
можливість такого врегулювання втрачена;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським
судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення
третейського суду;
6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським
судом.
Зазначений перелік підстав припинення провадження у справі є
вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Предметом даного судового розгляду після уточнення і доповнення
позивачем заявлених вимог є вимоги про визнання договору недійсним
і виключення майна із застави.
Суд першої інстанції припинив провадження у зв'язку з тим, що
відсутній предмет спору, оскільки позивачем в ході судового
засідання було змінено предмет спору з "визнання договору застави
неукладеним" на "визнання договору застави недійсним", а визнати
недійсним можна лише укладений договір. При цьому всупереч вимогам
ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судом Львівської
області в ухвалі від 30.07.2003 року не зазначено норму ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі якої припинено провадження.
Господарський суд припиняє провадження на підставі відсутності
предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо
між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих
питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами
шляхом виконання зобов'язання боржником після звернення кредитора
з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
З матеріалів справи вбачається, що зазначені підстави для
припинення провадження у даній справі відсутні.
Отже, апеляційний господарський суд прийшов до правильного
висновку про неправомірність припинення провадження у справі та
обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду
апеляційної інстанції.
Проте, суд апеляційної інстанції не врахував, що справа
господарським судом Львівської області по суті не розглядалась, і,
не вирішуючи спір по суті, у постанові встановив обставини справи.
Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення,
а постанову апеляційного господарського суду - без змін,
виключивши з її мотивувальної частини посилання на наявність
істотних умов у договорі та на помилковість висновків суду першої
інстанції про його неукладеність.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємця А.А.А. залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 15.10.2003 року - без змін, виключивши з її мотивувальної
частини посилання на наявність істотних умов у договорі та на
помилковість висновків суду першої інстанції про його
неукладеність.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук