ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 27/377-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Черкащенка м. М.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явились;
від відповідача не з’явились,
розглянувши матеріали ДПІ у Московському районі м. Харкова
касаційної скарги
на постанову від 22.12.2003р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 27/377-03
господарського суду Харківської області
за позовом ДПІ у Московському районі м. Харкова
до підприємства “Дан” Союзу організацій
інвалідів України
про стягнення 39416, 52 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.10.03 у
справі № 27/377/03 ДПІ у Московському районі м. Харкова в позові
відмовлено з тих підстав, що податковий борг є узгодженим і, в
зв’язку з цим, відсутні правові підстави для примусового
стягнення його за рахунок активів позивача у судовому порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.12.03 рішення господарського суду першої інстанції залишено
без зміни з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі ДПІ у Московському районі м. Харкова
просить скасувати рішення та постанову зазначених судових
інстанцій та задовольнити її позов. При цьому скаржник
посилається на невірне, на його погляд, застосування судовими
інстанціями п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14) від 21.12.2000 № 2181-ІІІ
(докладніше у скарзі).
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги,
виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, і це встановлено судовими
інстанціями, що по нарахованим відповідачу податкам та штрафним
(фінансовим) санкціям апеляційне оскарження не здійснювалось, що
відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14) від 21.12.2000
№ 2181 підтверджує наявність узгодженого податкового
зобов’язання.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України № 2181 від 21.12.2000
примусове стягнення, це звернення стягнення на активи платника
податків у рахунок погашення його податкового боргу, без
попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Можливість такого стягнення передбачена п.п. 3.1.1 ст. 3
зазначеного Закону.
Отже, для задоволення позову про примусове стягнення активів в
судовому порядку, крім наявності податкового боргу потрібна
відсутність узгодження такого боргу, тобто невизнання його
платником податків.
По узгодженому податковому боргу нема підстав для стягнення його
в судовому порядку, оскільки відсутній предмет спору.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального
права, спростовує доводи касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
22.12.03 у справі № 27/377 залишити без зміни, а касаційну
скаргу – без задоволення.