ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 27/145
Вищий господарський суд України у складі суддів:
Овечкіна В.Е. (головуючого),
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача О. Ляшко,Л.Талан,
відповідача М. Обертович,О.Горовенко, Є.Голенко,Д.
Морев
Розглянув касаційну ДПІ у м. Дніпродзержинську
скаргу
на постанову від 25.12.2003
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 27/145
за позовом ВАТ “Баглійкокс”
до ДПІ у м. Дніпродзержинську
про Визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Баглійкокс” подало позов 11.08.2003р. до Державної
податкової інспекції м. Дніпродзержинська про визнання недійсним
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції
м. Дніпродзержинська від 31.07.2003р. № 0006272301/0/14553/1996
про визначення податкового зобов'язання ВАТ “Баглійкокс”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2003р. по справі № 27/145 (суддя Татарчук В. О.) визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової
інспекції м. Дніпродзержинська від 31.07.2003р.
№ 0006272301/0/14553/1996.
При винесенні такого рішення суд виходив з наступного.
Посилання відповідача на п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є безпідставним,
так як вказана норма визначає випадки коли до податкового
кредиту не включаються суми ПДВ, сплаченого у зв'язку з
придбанням товарів, вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації.
Відповідач не враховує положення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який
вказує на включення до податкового кредиту сум податку,
сплаченого у зв'язку із спорудженням основних фондів, що
підлягають амортизації незалежно від строків введення в
експлуатацію таких фондів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(судді Ільєнок Т. В., Кузнецова І. Л., Швець В. В.) від
25.12.2003 р. по справі № 27/145 апеляційну скаргу залишено без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 02.10.03р. по справі № 27/145 залишено без змін.
До винесення такого рішення апеляційний суд прийшов з тих же
підстав, що були зазначені при винесенні рішення судом першої
інстанції.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.12.2003р. та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 02.10.2003 р. по справі № 27/145 скасувати з
наступних підстав:
- апеляційним господарським судом не враховано, що у
відповідності до п. 2 ст. З Закону України № 996 від 16.07.99р.
з метою визначення достовірності правильності ведення
податкового обліку за основу прийнято наступні норми:
“Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться
підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види
діяльності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на
даних бухгалтерського обліку”.
- апеляційним господарським судом невірно застосовано
п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Приписами ст. 1 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено, що
терміни “валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та
нематеріальні активи, що підлягають амортизації” розуміються у
значенні, визначеному Законом України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Відповідно до п.п. 8.1.1
п. 8.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
під терміном “амортизація” основних фондів і
нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат
на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення
скоригованого прибутку платника податку у межах норм
амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що основні фонди
- це матеріальні цінності, що використовуються у господарській
діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365
календарних днів з дати введення в експлуатацію таких
матеріальних цінностей та вартість яких поступово зменшується у
зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Позивач надав до Вищого господарського суду України відзив на
касаційну скаргу на Постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.12.2003 р. та на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2003 р.
по справі № 27/145, в якому повністю заперечує доводи скаржника,
викладені в касаційній скарзі на вважає, що прийняті рішення
судами першої та апеляційної інстанцій повністю відповідають
чинному податковому законодавству.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Частина 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закріплює,
що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням)
основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до
складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно
від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від
того, чи мав платник податку оподатковані обороти протягом
такого звітного періоду.
Таким чином, вказана норма чітко передбачає можливість
віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у зв'язку із
спорудженням основних фондів, що підлягають амортизації
незалежно від строків введення в експлуатацію таких фондів.
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження
касатора про те, що відповідні суми можуть бути віднесені до
податкового кредиту лише після введення основних фондів в
експлуатацію.
Посилання скаржника на п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є безпідставними,
оскільки вказана норма визначає випадки, коли до податкового
кредиту не включаються суми ПДВ, сплаченого у зв'язку з
придбанням товарів вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації.
Дії ВАТ “Баглійкокс” не розглядаються судом як порушення чинного
податкового законодавства, вчинені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не
здійснено, обов’язок доказування правопорушення у
правовідносинах, які базуються на адміністративному
підпорядкуванні покладається на контролюючий орган.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 107,
ст. 111-9, 111-11, 111-12, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.12.2003 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 02.10.2003 р. по справі № 27/145
залишити без змін.