ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.04.2004                                     Справа N 24/300
 
                             м. Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства “Фірма “Р”
 
на   ухвалу  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
04.02.2004р.
 
у справі № 24/300
 
за позовом Приватного підприємства “Фірма “Р”
 
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича
фірма “М”;
 
    2) Фірми “Вітал-ТЄР”;
 
    3) Підприємства з іноземними інвестиціями “В”
 
про   визнання недійсним договору,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   господарського  суду  міста  Києва  від   20.11.2003р.
прийнято    до    розгляду   заяву   Товариства   з    обмеженою
відповідальністю “Науково-виробнича фірма “М” (відповідач 1) про
перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі №  24/300
за нововиявленими обставинами.
 
Не  погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Приватне  підприємство
“Фірма   “Р”   звернулося  до  суду  апеляційної   інстанції   з
апеляційною  скаргою,  у  прийнятті якої  відповідно  до  ухвали
Київського  апеляційного господарського  суду  від  04.02.2004р.
відмовлено  на  підставі ст.ст. 101, 103, 105, 106  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         (а.с.93).
 
У  поданій  до  Вищого  господарського суду  України  касаційній
скарзі   Приватне   підприємство  “Фірма  “Р”   просить   ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р.  та
ухвалу   господарського  суду  міста  Києва   від   20.11.2003р.
скасувати, а провадження у справі № 24/300 припинити.
 
Скаржник вказує на порушення та неправильне застосування  судами
двох   інстанцій   при   прийнятті   оскаржуваних   ухвал   норм
процесуального права.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги, що в силу  положень  ч.  2
ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційні скарги на  ухвали
місцевого  або апеляційного господарських судів розглядаються  у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на  рішення
мўсцевого    господарського   суду,    постанови    апеляційного
господарського  суду,  проаналізувавши  на  підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права   при   винесенні  оспорюваних  судових  актів,  знаходить
касаційну  скаргу такою, що не підлягає задоволенню з  наступних
підстав.
 
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (права та обов’язки
сторін),   сторони  мають  право  оскаржувати   судові   рішення
господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
 
В  силу  статті  106  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ухвали  місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку
у  випадках,  передбачених Господарським процесуальним  кодексом
України  та  Законом України “Про відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Колегією  суддів  встановлено,  що  позивачем  оскаржувалася   в
апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про  прийняття
заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі
№  24/300 за нововиявленими обставинами. Вказана ухвала винесена
на підставі ст. 113-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 1131 ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         не передбачає, то колегія  суддів  вважає
правильним  висновок суду апеляційної інстанції  про  відмову  у
прийнятті  апеляційної скарги ПП “Фірма “Р” на ухвалу  місцевого
суду   від   20.11.2003р.  до  провадження,  яка   не   підлягає
оскарженню.
 
За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського
суду від 04.02.2004р. прийнята з урахуванням норм процесуального
права і підстав для її скасування чи зміни не має.
 
Що  ж  до  оскарження  у касаційній скарзі безпосередньо  ухвали
місцевого суду від 20.11.2003р. про прийняття до розгляду  заяви
про  перегляд  рішення господарського суду міста Києва  у  даній
справі  за  нововиявленими обставинами,  то  чинне  процесуальне
законодавство не передбачає право самостійного оскарження  ухвал
про  прийняття  таких  заяв до розгляду (ст.  1131  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ), що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.
 
Поряд  з  цим,  заперечення  щодо ухвал,  які  не  перешкоджають
подальшому   розгляду   справи  і  не  підлягають   самостійному
оскарженню,  можуть  бути включені до  скарги  на  ухвалений  за
результатами  розгляду  судовий  акт  –  рішення,   ухвалу   про
залишення позову без розгляду, ухвалу про припинення провадження
у справі, постанову.
 
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду міста Києва від
20.11.2003р. також не підлягає скасуванню або зміні.
 
Керуючись  статтями  106, 111-5, 111-7,  111-9,  111-11,  111-13
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
колегія суддів
 
                          ПОСТАНОВИЛА:                               
 
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Фірма “Р” залишити без
задоволення,  а  ухвалу  Київського апеляційного  господарського
суду від 04.02.2004р. у справі № 24/300 - без змін.