ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 24/300
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства “Фірма “Р”
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2004р.
у справі № 24/300
за позовом Приватного підприємства “Фірма “Р”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича
фірма “М”;
2) Фірми “Вітал-ТЄР”;
3) Підприємства з іноземними інвестиціями “В”
про визнання недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2003р.
прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою
відповідальністю “Науково-виробнича фірма “М” (відповідач 1) про
перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі № 24/300
за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Приватне підприємство
“Фірма “Р” звернулося до суду апеляційної інстанції з
апеляційною скаргою, у прийнятті якої відповідно до ухвали
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р.
відмовлено на підставі ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) (а.с.93).
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній
скарзі Приватне підприємство “Фірма “Р” просить ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2004р. та
ухвалу господарського суду міста Києва від 20.11.2003р.
скасувати, а провадження у справі № 24/300 припинити.
Скаржник вказує на порушення та неправильне застосування судами
двох інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвал норм
процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2
ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
мўсцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) (права та обов’язки
сторін), сторони мають право оскаржувати судові рішення
господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
В силу статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку
у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом
України та Законом України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12) .
Колегією суддів встановлено, що позивачем оскаржувалася в
апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про прийняття
заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва у справі
№ 24/300 за нововиявленими обставинами. Вказана ухвала винесена
на підставі ст. 113-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) .
Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 1131 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12) не передбачає, то колегія суддів вважає
правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у
прийнятті апеляційної скарги ПП “Фірма “Р” на ухвалу місцевого
суду від 20.11.2003р. до провадження, яка не підлягає
оскарженню.
За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського
суду від 04.02.2004р. прийнята з урахуванням норм процесуального
права і підстав для її скасування чи зміни не має.
Що ж до оскарження у касаційній скарзі безпосередньо ухвали
місцевого суду від 20.11.2003р. про прийняття до розгляду заяви
про перегляд рішення господарського суду міста Києва у даній
справі за нововиявленими обставинами, то чинне процесуальне
законодавство не передбачає право самостійного оскарження ухвал
про прийняття таких заяв до розгляду (ст. 1131 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) ), що вірно встановлено судом апеляційної інстанції.
Поряд з цим, заперечення щодо ухвал, які не перешкоджають
подальшому розгляду справи і не підлягають самостійному
оскарженню, можуть бути включені до скарги на ухвалений за
результатами розгляду судовий акт – рішення, ухвалу про
залишення позову без розгляду, ухвалу про припинення провадження
у справі, постанову.
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду міста Києва від
20.11.2003р. також не підлягає скасуванню або зміні.
Керуючись статтями 106, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) ,
колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Фірма “Р” залишити без
задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 04.02.2004р. у справі № 24/300 - без змін.