ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 20/349
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши Фонду державного майна України
касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва від
22.01.2004
у справі № 20/349
за позовом Фонду державного майна України
до Закритого акціонерного товариства “У”
про розірвання договору та стягнення 1 656 612,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.04.2003 позов
Фонду державного майна України про розірвання договору №
КПП-322 від 30.05.2001 та стягнення 1 656 612,00 грн.
задоволено, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “У” на
користь Фонду державного майна України 1 656 612,00 грн.
штрафних санкцій, 1700 грн. держмита, 118 витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2003 рішення господарського суду м. Києва від 15.04.2003
змінено, позов задоволено частково, пункт третій резолютивної
частини рішення виключено, у пункті четвертому змінено слова
1700 грн.” на “85 грн.”, доповнено резолютивну частину останнім
абзацом наступного змісту: “У решті позову відмовлено”.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2004
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2003 залишено без змін.
Закрите акціонерне товариство “У” звернулося до господарського
суду м. Києва із заявою про перегляд рішення господарського
суду м. Києва від 15.04.2003 у справі № 20/349 за нововиявленими
обставинами в частині, що стосується розірвання договору.
За наслідками перегляду рішення господарського суду м. Києва від
15.04.2003, господарським судом м. Києва було прийнято рішення
від 22.01.2004, яким попереднє рішення від 15.04.2003 було
змінено, а в позові Фонду державного майна України про
розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого
акціонерного товариства “Ут” № КПП-322 від 30.05.2001
відмовлено.
Фонд державного майна України з прийнятим рішенням не згоден та
просить його скасувати, а рішення господарського суду м. Києві
від 15.04.2003 у справі № 20/349 в частині задоволення позовних
вимог про розірвання договору залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
суд
в с т а н о в и в
Фонд державного майна України та Закрите акціонерне товариство
“У” 30.05.2001р. уклали договір № КПП-322, згідно якого Фонд
державного майна України (далі по тексту продавець) за
підсумками комерційного конкурсу з продажу пакета акцій
(протокол № 3 від 22.05.2001 про визначення остаточного
переможця, затверджений Фондом державного майна України
23.05.2001) та згідно з наказом Фонду державного майна України
від 25.05.2001 № 893 зобов’язується передати у власність
Закритому акціонерному товариству “У” (далі по тексту покупець)
пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Ут”, що
знаходяться за адресою: 38000, Україна, м. Ужгород, вул.
Болгарська, 3, а покупець зобов’язується сплатити за вказаний
пакет ціну продажу акцій, прийняти цей пакет акцій і виконати
умови, передбачені зазначеним договором.
Об’єктом вказаного договору є пакет акцій Відкритого
акціонерного товариства “Ут” у кількості 56 805 541 шт.,
номінальна вартість однієї акції 0,25 грн., що становить 64,69%
статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Ут” (згідно
з планом розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства
“Ут”, затверджений наказом Фонду державного майна України від
01.09.2000 № 1827), який за результатами конкурсу продано за 14
323 713 грн.
Покупець протягом 60 календарних днів від дати укладення
договору № КПП-322 зобов’язаний сплатити 14 323 713 грн., в тому
числі протягом 30 календарних днів сплатити 7 161 857 грн., що
становить 50% вартості пакета акцій. Покупець перерахував на
рахунок продавця 1 420 200 грн.. як конкурсну гарантію в якості
застави, що передбачено п. 4 договору від 30.05.2001 № КПП-322.
Зазначеним договором передбачено (п. 23), якщо протягом 60 днів
від дати нотаріального посвідчення договору покупець не сплатив
вартість пакета акцій, зазначену в п. 3 договору, він сплачує на
користь продавця неустойку в розмірі, що становить 20% ціни
продажу пакета акцій. Неустойка сплачується протягом 20
календарних днів з моменту закінчення терміну сплати за пакет
акцій, у разі несплати неустойки у встановлений термін на її
суму нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку України, яка діє в період за який
сплачується пеня.
В разі невиконання покупцем умов договору від 30.05.2001
№ КПП–322 з його вини, відповідно до п. 29 продавець має право
порушити питання про його розірвання.
Покупець свої зобов’язання за договором не виконав, грошові
кошти передбачені договором не перерахував, що підтверджується
матеріалами справи.
Таким чином, Фондом державного майна України правомірно подано
позов про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій від
30.05.2001 № КПП-322 та стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
може переглянути прийняте ним судове
рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими
обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли
бути відомі заявникові.
Отже необхідною умовою для перегляду рішення за нововиявленими
обставинами, є істотність для справи зазначених обставин, а
також те що ті обставини існували на момент вирішення спору, але
не могли бути відомі заявникові.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції під час
перегляду свого рішення за нововиявленими обставинами визнав в
якості нововиявленої обставини, поклавши її в основу
відповідного судового акта, рішення Печерського районного суду
м. Києва від 09.10.2003.
З наведеного випливає, що зазначена нововиявлена обставина
виникла вже після прийняття відповідних рішень судами першої,
апеляційної та касаційної інстанцій.
Крім того, ухвала господарського суду м. Києва від 27.07.2001
зі справи № 25/1084 була скасована рішенням господарського суду
м. Києва від 25.10.2001.
Слід також зазначити, що з рішення Печерського районного суду
09.10.2003 неможливо встановити який саме суд приймав відповідну
постанову від 27.07.2001.
Таким чином, у господарського суду м. Києва не існувало
правових підстав для перегляду власного рішення за
нововиявленими обставинами, у зв’язку з чим оскаржуване рішення
підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 112, 114
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
2.Рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2004 скасувати.
3.Рішення господарського суду м. Києва від 15.04.2003 у справі
№ 20/349 залишити без змін.