ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2004                                       Справа N 15/329

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді

суддів

розглянувши  касаційну  скаргу Державного  підприємства  „Е”  на

ухвалу   Харківського  апеляційного  господарського   суду   від

16.01.2004р.

у справі № 15/329 господарського суду Полтавської області

за позовом Державного підприємства „Е”

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „П”

про   стягнення 172 607 725,47грн.

                    за участю представників:

ДП „Е” – не з’явилися;

ВАТ „П”.

                      в с т а н о в и л а :

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.12.2003р.

залишено  без  розгляду на підставі п.  5  ст.  81  ГПК  України

( 1798-12  ) (1798-12)
          позов Державного підприємства „Е”  до  Відкритого

акціонерного  товариства „П” про стягнення  172  607  725,47грн.

(т.2 а.с.64).

Не   погоджуючись  з  ухвалою  суду  першої  інстанції,  позивач

звернувся   з  апеляційної  скаргою,  яка  ухвалою  Харківського

апеляційного господарського суду від 16.01.2004р. повернута  без

розгляду  на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

(т.2 а.с.83).

27.02.2004р.   Вищим   господарським  судом   України   порушено

касаційне  провадження за скаргою ДП “Е” на ухвалу  Харківського

апеляційного господарського суду від 16.01.2004р.

У  поданій касаційній скарзі скаржник просить оскаржувану ухвалу

скасувати,  а справу передати до суду апеляційної інстанції  для

розгляду поданої скарги.

Оспорюючи законність прийнятого у справі судового акта,  ДП  „Е”

посилається  на  те,  що  Харківським апеляційним  господарським

судом  безпідставно  застосовано п. 3 ч. 1 ст.  97  ГПК  України

( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  оскільки  чинним законодавством  не  передбачено

сплату  державного мита з апеляційної скарги,  що  подається  на

ухвалу суду першої інстанції.

Колегія  суддів,  приймаючи до уваги, що в силу  положень  ч.  2

ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційні скарги на  ухвали

місцевого  або апеляційного господарських судів розглядаються  у

порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на  рішення

місцевого    господарського   суду,    постанови    апеляційного

господарського  суду,  проаналізувавши  на  підставі   фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального

права   при  винесенні  оспорюваного  судового  акта,  знаходить

касаційну  скаргу  такою,  що підлягає задоволенню  з  наступних

підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , на  скаржника

при  поданні  апеляційної скарги покладається  обов’язок  додати

докази, зокрема, сплати державного мита. Недотримання зазначеної

вимоги  тягне  за  собою, в силу п. 3 ч. 1 ст.  97  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , повернення апеляційної скарги.

Згідно ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , державне мито сплачується

в  доход  держаного  бюджету в порядку і  розмірі,  встановлених

законодавством  України, при цьому, відповідно  до  ст.  45  ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  позовні заяви і  заяви  про  оскарження

рішень,   ухвал,   постанов  господарського   суду   оплачуються

державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

За  змістом  ст.  2  Декрету  Кабінету  Міністрів  України  “Про

державне  мито” ( 7-93 ) (7-93)
        , одним з об’єктів справляння державного

мита є апеляційна скарга на рішення суду. Зазначений нормативний

акт  не  визначає  в якості об’єкту справляння  державного  мита

апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції.

Таким  чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання  щодо

можливості прийняття поданої ДП „Е” апеляційної скарги на ухвалу

господарського   суду  Полтавської  області  від   08.12.2003р.,

помилково застосував п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

За таких обставин судом апеляційної інстанції допущено порушення

норм  процесуального права, у зв’язку з чим ухвала  Харківського

апеляційного  господарського  суду  від  16.01.2004р.   підлягає

скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції.

На  підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9-

111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів

                     П О С Т А Н О В И Л А :

1.   Касаційну скаргу Державного підприємства „Е” задовольнити.

2.    Ухвалу Харківського апеляційного господарського  суду  від

16.01.2004р.   скасувати,  а  справу  передати  до  Харківського

апеляційного   господарського   суду   для   розгляду    поданої

апеляційної скарги.