ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 Справа N 14/91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши ЗАТ “Український видавничо-інформаційний
касаційну скаргу центр “ХХІ століття”
на ухвалу від 04.02.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 14/91
за позовом державного видавництва “Преса України”
Державного управління справами
до ЗАТ “Український видавничо-інформаційний
центр “ХХІ століття”
про стягнення 182 284,11 грн.,
за участю представників:
позивача – Горденко Я.В.,
відповідача – Лефор Г.І.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.01.2004 (суддя
Н.Калатай) позовні вимоги державного видавництва “Преса України”
Державного управління справами про стягнення з ЗАТ “Український
видавничо-інформаційний центр “ХХІ століття” задоволені
частково: стягнуто 162459 грн. 48 коп. основного боргу та
витрати по сплаті державного мита і за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу, в задоволенні решти позовних
вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2004 (судді О.Синиця, П. Дзюбко, Л.Рєпіна) апеляційна
скарга ЗАТ “Український видавничо-інформаційний центр “ХХІ
століття” на зазначене рішення повернута без розгляду на
підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з
тим, що підписи на звороті платіжного доручення, доданому до
апеляційної скарг, не належать першій та другій особам кредитної
установи, а тому цей документ не є доказом сплати державного
мита.
В касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ
“Український видавничо-інформаційний центр “ХХІ століття”
просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 04.02.2004 та направити справу № 14/91 на розгляд до
господарського суду апеляційної інстанції, вважаючи, що
оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального
законодавства та суперечить практиці Верховного Суду України.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм
процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга ЗАТ “Український
видавничо-інформаційний центр “ХХІ століття” підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з касаційної скарги та встановлено апеляційним
господарським судом до апеляційної скарги як доказ сплати
державного мита ЗАТ “Український видавничо-інформаційний центр
“ХХІ століття” було додане платіжне доручення від 22.01.2004
№ 8, на якому напис про зарахування суми державного мита в доход
бюджету був скріплений печаткою відповідної кредитної установи
та підписами, належність яких посадовим особам з правом першого
та другого підпису викликала сумнів у господарського суду
апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в
порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Належними доказами сплати державного мита згідно п. 14
"Інструкції про порядок обчислення та справляння державного
мита” є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла
платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній
примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної
установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету ______крб.
(дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами
посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з
відміткою дати виконання платіжного доручення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги практику Верховного Суду
України колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з висновком апеляційного господарського суду про
повернення апеляційної скарги без розгляду у зв’язку з наявністю
певних відміток перед зазначенням посад осіб кредитної установи,
які засвідчили зарахування до бюджету суми державного мита.
У разі сумніву в наявності такого права у осіб, що поставили
підписи під написом на платіжному дорученні про перерахування
державного мита в доход державного бюджету, суд міг витребувати
необхідні докази, а не повертати апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Український видавничо-інформаційний центр
“ХХІ століття” на ухвалу Київського апеляційного господарського
суду від 04.02.2004 у справі № 14/91 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
04.02.2004 у справі № 14/91 скасувати.
Справу № 14/91 направити до Київського апеляційного
господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
ЗАТ “Український видавничо-інформаційний центр “ХХІ століття”
направити до Київського апеляційного господарського суду
повернуті ухвалою названого суду від 04.02.2004 матеріали
апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від
13.01.2004.