ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.04.2004                                        Справа N 12/79
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши              Закритого акціонерного товариства “ОД”
касаційну скаргу
 
на ухвалу                Харківського апеляційного
                         господарського суду від 24.11.2003
у справі                 № 12/79
 
за позовом               Комунального підприємства “К”
 
до                       Закритого акціонерного товариства “ОД”
 
про   стягнення 20 339,15 грн.
 
                       в с т а н о в и в:
 
Рішенням  господарського суду Полтавської області від 15.05.2003
р.  частково задоволено позов Комунального підприємства  “К”  до
Закритого  акціонерного товариства “ОД”. Стягнуто з  відповідача
12  658,12 грн. основного боргу, 126,58 грн., 126,58 грн. витрат
по    сплаті    державного   мита,   118    грн.    витрат    на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Ухвалою   Харківського  апеляційного  господарського  суду   від
24.11.2003р. Закритому акціонерному товариству “ОД” відмовлено у
відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги  на
підставі  ст. 53, ст.  93 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Не   погоджуючись   із  зазначеною  ухвалою,  відповідач   подав
касаційну  скаргу до Вищого господарського суду України  в  якій
просить     скасувати    ухвалу    Харківського     апеляційного
господарського суду від 24.11.2003 у справі 12/79  та  скасувати
рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2003р.
у справі 12/79.
 
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
 
Вивчивши  матеріали  справи та заслухавши представників  сторін,
суд встановив наступне.
 
Відповідно  до п.  4 ст. 111 згаданого кодексу касаційна  скарга
за  змістом  повинна містити вимоги особи, що  подала  касаційну
скаргу,   із   зазначенням  суті  порушення  або   неправильного
застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
 
Тобто,  в  касаційній скарзі має чітко викладатись зміст  такого
порушення  з  законодавчим обґрунтуванням порушених  норм  та  з
зазначенням конкретних статей та пунктів.
 
Як   вбачається   з   касаційної  скарги,  скаржником   водночас
оскаржується  ухвала  Харківського  апеляційного  господарського
суду  від  24.11.2003р.  про повернення  апеляційної  скарги  на
рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2003р.
та саме рішення.
 
Вимоги   щодо  скасування  рішення  не  підлягають  задоволенню,
оскільки в касаційній скарзі не зазначено, будь-яких підстав для
скасування вказаного рішення.
 
Виходячи   зі   змісту   ст.ст.   107,   111-13   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  сторони  у  справі
мають  право  подати  касаційну скаргу на конкретне  рішення  чи
ухвалу місцевого господарського суду, що набрало законної  сили,
постанову  чи  ухвалу апеляційного господарського  суду,  тобто,
перегляд  конкретного судового рішення здійснюється  в  окремому
касаційному  провадженні на підставі поданої окремої  касаційної
скарги.
 
Винятковими є випадки оскарження стороною постанови апеляційного
господарського суду, якою рішення місцевого господарського  суду
залишено без змін.
 
Статтею   109  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено відмінний порядок подання для касаційних
скарг  на  рішення  (ухвалу) місцевого  господарського  суду  та
постанову (ухвалу) апеляційного господарського суду.
 
У  зв’язку  з  тим,  що в касаційній скарзі скаржником  заявлені
протилежні вимоги, що взаємовиключають одна одну, суд  розглядає
касаційну скаргу тільки в частині оскарження ухвали Харківського
апеляційного господарського суду від 24.11.2003.
 
Закрите  акціонерне товариство “ОД” не погоджуючись  з  рішенням
господарського суду Полтавської області від 15.05.2003 направило
апеляційну  скаргу  до Харківського апеляційного  господарського
суду.
 
Харківський   апеляційний   господарський   суду   ухвалою   від
24.11.2003  відмовив  в задоволенні клопотання  про  відновлення
процесуального строку та повернув апеляційну скаргу на  підставі
ст.ст.  53,  93  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки скаржником не представлено жодного доказу,
який би свідчив про поважність причин пропуску строку на подання
апеляційної скарги.
 
Харківський апеляційний господарський суд обґрунтовано  відмовив
скаржнику  у  відновленні  пропущеного процесуального  строку  і
повернув  апеляційну  скаргу Закритому  акціонерному  товариству
“ОД”,  оскільки рішення господарського суду Полтавської  області
від   15.05.2003   оформлено  відповідно   до   вимог   ст.   84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в  той
же  день  та  відправлено сторонам 20.05.2003 (про  що  свідчить
штемпель господарського суду).
 
Відповідач  стверджує,  що про зазначене рішення  дізнався  лише
18.08.2003,  коли отримав постанову Державної виконавчої  служби
Світловодського управління юстиції від 03.07.2003 про  відкриття
виконавчого провадження.
 
З доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що до суду
з  апеляційною  скаргою  відповідач  звернувся  лише  10.11.2003
(відповідно штемпелю вхідної кореспонденції господарського  суду
Полтавської області).
 
Статтею   93   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено, що апеляційна скарга подається протягом
десяти  днів  з  дня  прийняття рішення  місцевим  господарським
судом,  а  у разі якщо у судовому засіданні було оголошено  лише
вступну  та  резолютивну  частину рішення  –  з  дня  підписання
рішення,   оформленого  відповідно  до  ст.  84   Господарського
процесуального   кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        .   Відновлення
пропущеного  строку подання апеляційної скарги можливе  протягом
трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським.
 
Відповідно  до  ст.  53  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         відновлення пропущеного строку здійснюється
апеляційним  господарським судом за наявності  поважної  причини
для його пропуску.
 
З  огляду на викладене колегія вважає, що у скаржника було більш
ніж  достатньо  часу для подання належно оформленої  апеляційної
скарги  відразу після того, як він дізнався про прийняте  судове
рішення від 15.05.2003 у справі № 12/79.
 
З   врахуванням   викладеного,   слід   зазначити,   що   ухвала
Харківського  апеляційного господарського  суду  від  24.11.2003
відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству,
у зв’язку з чим підстав для скасування не вбачається.
 
Враховуючи  вищевикладене та керуючись  ст.ст.   111-9,  111-10,
111-13    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      п о с т а н о в и в:
 
1.    Касаційну  скаргу Закритого акціонерного  товариства  “ОД”
залишити без задоволення.
 
2.    Ухвалу Харківського апеляційного господарського  суду  від
24.11.2003 у справі № 12/79 залишити без змін.